Як проводиться лікування катаракти. Причини та діагностика

Хірургічне втручання на сьогодні є єдиним ефективним методом лікування катаракти. Його можна проводити під місцевою анестезією незалежно від стадії захворювання. Після процедури рекомендується уникати надмірних фізичних навантажень протягом 2-3 місяців.

Що таке катаракта?

Кришталик – це прозора лінза, розташована в очному яблуці за райдужною оболонкою. Прозорість кришталика дозволяє йому правильно пропускати світло. Однак обмінні процеси, пов'язані зі старінням організму, часто призводять до його помутніння. Катаракта є поширеним захворюванням очей, що супроводжується поступовим помутнінням кришталика. Це призводить до зниження гостроти зору – пацієнти скаржаться на «туманний» зір. Вважається, що у світі ця хвороба вражає до половини населення старше 70 років.

Причини катаракти

Катаракта найчастіше пов'язана з природними обмінними процесами та старінням організму, тобто людина не має особливого впливу на розвиток цього захворювання. Деякими спеціалістами зазначається можливий негативний вплив ультрафіолетового випромінювання та куріння. Уникання надмірного впливу сонячних променів (протисонцевий крем, захист шкіри) та відмова від куріння є основними заходами, які допоможуть захиститися не лише від катаракти, але й від низки інших захворювань, у тому числі раку.

Сприяти виникненню катаракти можуть наступні фактори:

• травми,
• увеїт,
• тривале застосування кортикостероїдів (стероїдна катаракта),
• короткозорість,
• діабет.

Як лікар діагностує катаракту?

Будь-яке порушення зору вимагає консультації офтальмолога. При підозрі на катаракту, виходячи з симптомів пацієнта, лікарі офтальмологічного центру Офтальміка проводить ряд обстежень. В око закапують речовину, яка розширює зіницю. Це, залежно від речовини, яку використовують, може супроводжуватися тимчасовим затуманенням зору та світлочутливістю.

Офтальмоскопія очного дна й огляд за допомогою щілинної лампи дозволяють точно оцінити структуру органу зору. Ці процедури абсолютно безпечні, оскільки вони використовують звичайне видиме світло. Єдиною незручністю для пацієнта може бути тимчасове затуманення зору через яскраве світло.

При запущеній стадії захворювання, коли кришталик непрозорий і оцінити очне дно за допомогою офтальмоскопії неможливо, проводиться ультразвукове дослідження. УЗД дозволяє візуалізувати глибші структури ока та очну ямку. Дане обстеження також є абсолютно безпечним.