Україна: виклик справедливости під час війни

Авторка: Ґаяне Нуріджанян, доцентка катедри міжнародного та европейського права Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Притягнення до відповідальности за воєнні злочини, скоєні під час російського вторгнення, залежить від спроможности ґарантувати справедливий та незалежний судовий розгляд.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну кидає серйозні виклики функціонуванню української судової системи.

Перш за все, це фізична безпека учасників судових процесів, а також обстріли та руйнування будівель судів. Власне з цієї причини було припинено роботу судів, що перебувають на тимчасово окупованих російськими збройними формуваннями територіях або в районах, де ведуться активні бойові дії. Протягом першого місяця війни в країні було закрито близько 20% судів. Парламент ухвалив закон, що дозволяє передавати юрисдикцію судам, розташованим у відносно безпечних регіонах України.

Деякі суди, зокрема у Чернігівській, Київській та частково у Сумській областях, відновили свою роботу після звільнення цих територій у квітні 2022 року. Нещодавно деякі суди відновили діяльність також у Харківській області на сході України, хоч це було дещо ускладнено через пошкодження, спричинені бойовими діями. За словами Голови Верховного Суду України, станом на середину липня 2022 року було пошкоджено або зруйновано близько 70 таких будівель. Ще одним викликом для відновлення роботи може стати той факт, що частина працівників судів виїхала з регіону в пошуках безпеки або для того, щоб взяти участь у війні.

Доступ до матеріалів справ є ще однією складністю, особливо на тимчасово окупованих російськими військами територіях, а також у разі зруйнування судових приміщень внаслідок бойових дій.

Українські суди вже стикалися з цією проблемою у 2014 році стосовно розгляду справ, матеріали яких знаходилися у незаконно анексованому Криму та на непідконтрольних урядові територіях на сході України. Неспроможність українських судів розглядати справи через відсутність доступу до матеріалів була оскаржена постраждалими в Европейському суді з прав людини (ЕСПЛ). У провідній справі з цього питання «Хлєбік проти України» ЕСПЛ установив, що затримки були спричинені обставинами, котрі не залежали від української влади, яка зі свого боку вжила всіх доступних їй обґрунтованих заходів для пом’якшення можливих несприятливих наслідків.

Хоча українське законодавство передбачає процедуру відновлення справ з втраченими матеріалами, на практиці ж це не завжди можливо зробити. Ці та інші питання безпеки, пов’язані з війною, можуть бути вирішені шляхом посилення цифровізації українських судів. Протягом останніх кількох років Україна працює над упровадженням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), яка передбачає віртуальне судочинство, електронне подання та зберігання документів і доказів, а також цифровий документообіг. Війна та викликані нею загрози фізичній безпеці суддів, працівників апарату та учасників судового процесу, які побоюються приїжджати до суду та особисто з’являтися в ньому через активні бойові дії чи ризик авіаударів, підкреслили необхідність ефективного введення в експлуатацію ЄСІТС.

Навіть попри те, що українська система правосуддя постраждала від війни, вона продовжує функціонувати. Одним із найважливіших завдань, яке стоїть перед нею нині, є переслідування воєнних злочинів, скоєних із початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року. Суди в Україні вже винесли перші вироки за воєнні злочини, вчинені російськими військовослужбовцями. У травні російського солдата було визнано винним у вбивстві цивільної особи у Сумській області, а ще двох – у невибіркових обстрілах населених пунктів у Харківській області. Також були ухвалені звинувачувальні вироки за напад на житловий будинок та мародерство у Чернігівській області. Справа за обвинуваченням у вбивстві та зґвалтуванні мирного населення у Київській області перебуває на стадії розгляду.

Ці випадки – лише вершина айсберга. Станом на 15 вересня 2022 року в Україні було офіційно зареєстровано близько 32 500 випадків воєнних злочинів. Складність притягнення до відповідальности за ці злочини полягає не тільки в їх дуже великій кількості та широкому поширенні. Потрібні фахові знання у міжнародному гуманітарному праві – галузі, яка регулює засоби та методи ведення війни та ставлення до цивільного населення та інших осіб, які перебувають під захистом.

Слід зазначити, що на момент написання цієї статті Кримінальний кодекс України (ККУ) не містить положень про окремі воєнні злочини. Всі такі справи ведуться за одним і тим же загальним положенням, що передбачає кримінальну відповідальність за поведінку, яка є порушенням законів і звичаїв війни. Доповнення ККУ з набором детальних норм про окремі воєнні злочини, як це вже намагався зробити український парламент у 2021 році, внесло б більше визначености у переслідування воєнних злочинів та надало б суддям кращий інструмент для їхнього розгляду.

Міжнародна допомога українській системі правосуддя, наприклад, у формі обміну знаннями або залучення експертів на місцях, має вирішальне значення для покращення спеціальних знань у переслідуванні воєнних злочинів.

У зв’язку з цим, вітається створення спільної слідчої групи Евроюсту та підтримка таких ініціятив, як Консультативна група з питань жорстоких злочинів, створена для надання допомоги підрозділам із розслідування воєнних злочинів Офісу генерального прокурора України, а також Оперативна група з відповідальности за злочини, скоєні в Україні.

Зрештою, за останнє десятиліття, попри постійні проблеми із функціонуванням незалежної судової системи в Україні, було досягнуто значного прогресу у цьому питанні. У висновку щодо заявки України на членство в ЕС від 17 червня 2022 року Европейська комісія відзначила ключові антикорупційні реформи та зміцнення судової незалежности в Україні за останні роки.

Надзвичайно важливо, щоб Україна зберегла ці досягнення та ґарантувала доброчесність і незалежність своєї судової системи. Легітимність зусиль України щодо притягнення до відповідальности за воєнні злочини, скоєні під час російської агресії, залежить від здатности її системи правосуддя забезпечити справедливі та незалежні судові процеси.

Стаття вперше була опублікована англійською мовою під назвою «Ukraine: The Challenge of Wartime Justice» на сайті Інституту висвітлення війни та миру 20 вересня 2022 р.

Переклали Олена Полько, Вікторія Юрчук і Марина Юрчук