Поетична Хвиля. Смотрицька бібліотека
Смотрицька бібліотека.
Вірші Грицька Чубая у виконанні працівників бібліотеки.
***
Скрипучі двері пам’яті причинено,
і згадкам всім підрубано крило.
Біління снігу – п’яне і причинне –
тіла тверезих вулиць пройняло.
І над ажурні вишукані крила,
де вже давно не капає вода,
скорботна пам’ять пам’яті зависла,
згубивши слід останнього гнізда.
…А те гніздо – то біле, то червоне –
свою барвисту сутність обмина,
у ньому пам’ять білої ворони
І сніг, і наші білі імена.
Притча про автопортрет
Ви правду кажете, що богомаз я є і грішник,
але ж ви всі чолом б'єте в паркет,
в своїх провинах каючись поспішно,
і молитесь... на мій автопортрет!
На ньому барвам вільно і розкуто...
Ах люди, ви вже вибачте мені,
що я, себе запрагши осягнути,
свій лик святим возрік на полотні.
Пробачте вже... Бо я оце уперше,
не вірячи ні вам, ні дзеркалам,
глуху стіну буденності продерши,
розкидавши зневіру, наче хлам,
прийшов до свята свого одкровення
й гострив думки для поруху на зло,
і чув: святилась кров моя у венах,
і чув, як німб освячує чоло.
Пробачте вже... й молітеся на мене!
А я піду ізнов у суєті
собі і вам шукати одкровення,
щоби повідати, що ви усі — святі.
***
На видноколі гроняться вже хмари,
спішать громи на віче гомінке.
То не пускаймо снів своїх і марень
ув опустіле небо нетривке.
А вчуймо тишу — змучену і теплу,
і упадім на землю спраглу ниць.
Благословім дощу блакитні стебла,
благословім хвилинність блискавиць.
Благословім дрімотний гомін віча,
благословім і шепоти і грім...
Тоді погляньмо одне одному у вічі
і у зіниці блискавку зловім.
***
Коли до губ твоїх лишається півподиху,
коли до губ твоїх лишається півкроку —
зіниці твої виткані із подиву,
в очах у тебе синьо і широко.
Щось шепчеш зачаровано і тихо ти,
той шепіт мою тишу синьо крає!
І забуваю я, що вмію дихати
і що ходити вмію, забуваю.
А чорний птах повік твоїх здіймається
і впевненість мою кудись відмає.
Неступленим півкроку залишається,
півподиху у горлі застрягає.
Зіниці твої виткані із подиву,
в очах у тебе синьо і широко...
Але до губ твоїх лишається півподиху,
до губ твоїх лишається півкроку.
