Що відбувається у темряві. Дарія Денисенко. Коли приходить темрява
- Ти – гидкий, я тебе ненавиджу!
І тиша, лиш дихання власне чути. І темрява, в якій побачити означає торкнутись. Лячно і холодно. Ступає вона повільно по слизькому паркету, тремтить.
- Пробач… Я не знаю, що на мене найшло.
Мовчання. Гнітюче. Пальці хапаються за пустку, темряву. Не бачить, не чує. Сльоза зісковзує по щоці і там і застигає.
- Пробач…
Дихання важке, виривається з горла так, ніби вона штовхає язиком кулю. Хоче закричати, затупати ногами, але лише обіймає себе руками і мовчить.
Його тут нема. А вона все ще кричить. І так кожного разу, коли приходить темрява.
