Що відбувається у темряві. Даша Пшенична

Що відбувається у темряві. Даша Пшенична

     Темрява. Лише одне слово. Здається, що, почувши його, світ умить стає злим, жорстоким і чорним. Більшість із нас думала, що такими станемо й ми, люди, які вперше за життя подивляться в очі темряві та пітьмі, а разом з тим –  і ворогу.

     Понеділок. 10 жовтня. 2022 рік. День, коли Україна усвідомила, що ж означають слова блекаут, аварійні або планові відключення світла… День, коли ми по-справжньому зрозуміли, що таке темрява. День, відколи кожен з нас почав жити інакше, адже опинився в новій реальності.

     Пітьма й морок, страх і боязнь, розгубленість, невпевненість, паніка, сльози… Усі думали, що такою буде наша реакція: сидітимемо в темряві, сходячи з розуму. Проте ми, не очікуючи того навіть від себе, не розгубилися, не зламалися й продовжили жити. Ми – українці, а отже, інакше й бути  не могло!

     То що ж насправді відбувається в темряві сьогодення?

     У підлітків нарешті з’явилася унікальна можливість забути про ґаджети та згадати, що існують паперові книги. Виявилося, що це навіть цікавіше, ніж десятий раз поспіль намагатися пройти один і той же рівень гри. Виявилося, що у квартирі ще хтось живе, наприклад, батьки, з якими можна поговорити завжди й про будь-що…

     Наші мами стали справжніми чарівницями. Тільки вони зуміли вигадати, що і як приготувати, коли немає світла. Вони навчилися робити всі домашні справи швидко й так, щоб обов’язково встигнути до відключень.

     Кав’ярні та кафе працюють з генераторами в будь-яких умовах. Тепер вони не тільки годують людей, а й допомагають, стають справжніми місцями сили, де можна підзарядити телефон, отримати зв'язок, а завдяки цьому – просто подзвонити рідним і сказати, що все добре.

     Викладачі та вчителі тепер знають, де можна провести лекцію або урок. Якщо в кав’ярні навпроти будинку не залишилось місць, можна побігти на «Нову пошту», де також не відмовлять.

     Магазини, супермаркети тепер знають, що таке генератор. Вони працюють, як звично, бо відсутність світла зовсім не означає, що комусь не потрібен хлібчик або молочко. Окрім того, вони приймають усіх, бо комусь потрібні продукти, комусь – зарядити телефон, комусь – причепуритися перед роботою, зрештою – навіть висушити волосся…

     Наші лікарі щодня готові лікувати, допомагати… Та й працівники екстрених служб щохвилини напоготові. Хоч яка ситуація зі світлом удома чи на роботі, вони завжди виконуватимуть свій обов’язок – рятуватимуть людей!

     Та особливої уваги вимагають люди, чия робота сьогодні найважливіша та найтяжча – енергетики. Вони – супергерої, які, долаючи силу темряви, повертають нам світло. Вони – добро, що протистоїть злу. Тільки вони можуть працювати цілодобово в суцільному мороці, маючи світлі думки й чисте серце. Вони – приклад для нас! Адже навчили українців освітлювати життя, причому не ліхтариками або свічками, а власною душею й силою.

     Як би тяжко нам не було, ми рухаємось далі, ідемо й не думаємо зупинятись, бо відсутність світла – це не відсутність життя. Звісно, змінилося все: наші думки, звички, режим… Інколи треба підлаштуватися під графік, інколи – увімкнути найвищу швидкість і потужність, щоб усе встигнути, а інколи – подякувати. Так, подякувати, що таке жахливе й складне, на перший погляд, трапилося з нами.

     Тільки в темряві ми навчилися чути один одного, розуміти себе, чекати й вірити. Знайшли ключі до своїх сердець. Згадали, як мало часу проводимо разом з рідними. Зрозуміли, що інтернет і ґаджети – не головне. Усвідомили, що випробування нас об’єднують, зміцнюють, загартовують, роблять непорушними. Збагнули, що життя не таке й погане усього лише без світла. Осягнули, що наша країна навіть у штучно створеній пітьмі знайде сили для сонячної посмішки крізь сльози. Прийняли, що разом з темрявою прийшло нове життя. Значить,  недаремно все!

     Як би тяжко не було впоратись із новими викликами, що приносять атаки ворога, ми навчилися робити все можливе, щоб жити! І світло – найкращий приклад щодо вищесказаного. Окрім цього, у непроглядній темряві завжди знайдеш шлях до світла. От ми і є тим самим шляхом, який допоможе нашій країни вийти на світ. Бо ми ніколи не зламаємось, зможемо подолати ворога, пітьму й темряву задля майбутнього. Майбутнього, де всі пам’ятатимуть історію, знатимуть, що таке відключення світла, що у темряві нічого страшного не відбувається, окрім чистого й нового життя, але ніколи не відчують цього на собі!       


Читати також