Війна, кохання, перемога. Юстина Васечко

Війна у серцях

Холодний ранок. Біль, емоції і страх
Прощання із ріднею наостанок
Обривний крик у наших всіх серцях
І від душі одірваний уламок

Майбутнє-запитання
І мрії зникли вщерть,
А чорний ворон-смерть
Не чує те прохання

Хвилини- як години, а місяці- роки
В очах людей є сльози, а в душах- мороки
І молитви із уст дитячих
Для тих, хто у полоні плаче
В руках їх автомат
Вмирає від гармат

Гармати ворогів і тих створінь
Що звикли чистими себе тут називати
А що тут Буча, Маріуполь та Ірпінь
Що в крові власній потопати

А час спливає, місяці ідуть
І далі дехто гине від гармат
І рік тяжких молитв і втрат
Ведуть когось в останню путь

І все в житті буває вперше
І все в житті кінець то має
І людяність в душі, не вмерши
І чорна смуга відступає