Війна, кохання, перемога. Лариса Ревенко

ПОГОВОРИМО ПРО УКРАЇНУ?
(розмова в темряві)
Ви чули, як співає Україна?
Від Бога в неї пісня солов'їна!
Вона безмежна, вільна і крилата!
До сина й доньки йде від мами і від тата.
Ви чули, як сміється Україна?
Вона сміється гучно - на весь світ!
Бо коли труднощі терпіти вже не сила,
Всім бідам в очі б'є той щирий сміх!
А бачили, як плаче Україна?
Росою на безмовних пелюстках,
Коли їй боляче за доньку чи за сина,
Коли в очах дітей панує страх,
Коли у темряві стікає воск зі свічки,
Коли палають у полях жита,
Коли снаряди вибухають серед нічки,
Коли красу поганить ворога орда...
Ви бачили, як б'ється Україна?
Ця синьо-жовта птаха над Дніпром
Розкинула свої незламні крила,
Щоб захистити нас отим крилом!
Щоб захистити воїнів-титанів,
Щоб зброя в них не випала із рук,
Щоб з Перемогою вони до нас вертались,
Щоб матері не знали втрати мук...
Ви знаєте, яка є Україна?
Вона одна!!! Такої більш немає!!!
Вона - це діти, це міцна родина...
Вона - це пісня, яку всяк співає!
Вона - калина, і вона - тополя,
Вона - Шевченко, і вона - Сковорода!
Вона - це тисячі і тисячі героїв!
Вона - джерельна волі є вода!
Вона весела і сумна буває,
Вона і плаче гірко, і сміється...
Вона хлібами землю засіває.
Вона за волю споконвічно б'ється!
Вона - це МИ! Вона - мільйони Я!
Такою УКРАЇНА є моя!!!

ПОМРІЄМО???
(роздуми в темряві)
Помріємо? Закінчилась війна...
І Перемога дзвінко залунала!
І не колись... А завтра! Новина
Усіх нас з добрим ранком привітала!
А ми такі усміхнені усі...
І телефон не хоче відпочити:
Чи родичі, що вижили в війні,
Вже знають? Треба ж разом порадіти!
А далі друзі, і сусіди, і колеги...
Усі-усі, прокиньтесь! Наші нерви
Не можуть тихо, треба пошуміти,
Цю новину потрібно зрозуміти!
Це значить, не летітимуть ракети! 
Повернуться ріднесенькі солдати!
І буде у домівках світло й тепло!
І в школі залунає сміх дитячий!
А Миколай дарунки начаклує!
А там Різдво і Новий рік засяють!
І в казку вся малеча помандрує,
Колядки і щедрівки залунають!
А там весна!!! Духмяна й романтична!
І фото з донею під вишнею в цвіту...
І у полях засіяна пшеничка
Без вибухів, без втрат! Це наяву???
Останній дзвоник з вальсом на подвір'ї,
І випускний - аж до ранкової зорі!
Свята, відпустки, зустрічей сузір'я,
І навіть мандри - мрії он які!!!
А далі - відбудовані міста!
І всі вже повернулися додому!
І кожен день - то нова висота,
Бо треба жити!!! І радіти тому!!!
Бо цінувати треба те, що є,
Не відкладати щастячко на завтра!
У кожного воно в душі своє...
Але без миру спроба щастя марна!
Помріяли??? Так буде... Не брешу!
Молімось Богу й вірим ЗСУ!

СЬОГОДНІ ПАДАВ СНІГ...
(роздуми у темряві)
Сьогодні падав сніг...
Сьогодні накрапало...
І кригою доріг 
Покрилося чимало...
Виблискує гілля
В якійсь чудній обнові...
Про щось там розмовля
На своїй дивній мові ... 
І хочеться в тепло,
Де затишок і кава.
Дивитись у вікно -
Така собі розвага!
А свічечка горить,
Химерні тіні грають...
І телефон мовчить...
Як рідні поживають?
А за вікном мрячить,
Так зимно, неприємно...
Там, в темряві, не спить
Наш захисник, напевно.
Не кава при свічах
Наших бійців чекає...
Болить за них душа,
Бо ворог не дрімає...
Сьогодні сніг... Чи дощ...
Сьогодні ще зима...
Не затишно чомусь...
Війна...