Степанко Олег

24/02/2022...
Для УКРАЇНЦІВ  нині гірка і сумна дата,
Страшна війна триває,сусіда маєм Ката...
Стискає серце в грудях і сльози заливають,
За що це Україні? Кати й самі не знають...
Ще рік тому ми дуже налякались,
І діти звуки сирени боялись…
Тряслися руки, валізи збирались,
І хто як міг від кулі рятувались...
Європа нам почала помагати,
Жінок й дітей,як в рідний дім приймати...
Вночі, коли всі люди тихо спали,
У мирнім небі літаки літали...
Приліт ракети! 
Вибух...
 Їдуть танки....
Асвабадітєлі прибули до нас зранку.
Горять аеропорти, руйнуються дороги,
А УКРАЇНЦІ моляться до Бога…
За три дні Київ планували взяти,
І перемогу над нами святкувати,
Та наші люди їхні плани зруйнували,
Країну свою захищати стали.
Хто навіть досвіду військового не мав,
Руками голими без зброї танки зупиняв...
І баба Надя пиріжками пригощала,
Щоб москальнота гинула й конала...
Солдат з Зміїного їх всіх послав,
І вислів цей ,як лозунг, для нас став...
А "Привид Києва" - ні день,ні ніч не спав,
Ворожі літаки у небі він збивав…
Цигани танк у ворогів украли,
Металобрухт вони собі збирали...
Над Україною просили ми небо закрити,
Бо просто хотіли спокійно й мирно жити...
Весь світ спостерігав, всі щиро співчували,
І нам допомогти скоро обіцяли…
рашисти білизну й сантехніку крали,
Після себе руїни і безлад лишали…
Знущались над Героями нашими в полоні,
Руйнували будинки у Бучі й Херсоні…
Ракетні удари були в Гостомель і Ірпінь,
І люди стурбовані, наче тінь…
І півник з Бородянки при обстрілах вцілів,
І віру в ПЕРЕМОГУ він тільки нам зміцнив...
По Салтівці в Харкові вони щодня стріляють,
Та наші воїни стоять й на крок не відступають...
Азовсталь фортецею для багатьох стала,
Боронили Маріуполь і не відступали...
Запорізька ГЕС стоїть, хоч й не вся працює,
У нас руки золоті все відремонтуєм...
У липні по Вінниці ракети летіли,
Не пробачим ніколи,що ж ви наробили...
По інфраструктурі нашій градами лупили,
Без світла й тепла нас лишити хотіли...
Ми запаси  лісу маєм, пічки розпалили,
Генератори потужні й ліхтарі купили.
В кожній хаті свічечку тихо запалили,
Щоб це скоро закінчилось у Бога просили.
Енергетики працюють, на дають нам вмерти,
УКРАЇНЦІ є НЕЗЛАМНІ - народ дружній й впертий.
Не зважаючи на все, урожай збирали,
І на полі трактористи на міни втрапляли.
Москалі в Ірані шахеди купляють,
Дрони-камікадзе до нас засилають...
ЗСУ ні на хвилинку не відпочивають,
І ворожу техніку пильнуюють й збивають...
Діти наші уже рік тільки on-line вчаться,
В укритті співають Гімн й майже не бояться...
Ще не вмерла УКРАЇНА і не вмре ніколи,
Зацвітуть ромашки й маки у пшеничім полі...
Захисники й захисниці вернуться додому,
І засяє сонечко в небі голубому...
І "Добро" над злом скоро переможе,
В Україні Вільній, новій жити тоді зможем...
Синьо - жовті прапори будуть майоріти,
Перемозі, друзі, скоро будемо радіти...
Останнього руського від нас проженемо,
І тоді з полегшенням тільки ми зітхнемо...
Пам'янемо всіх убитих, хто життя віддав,
Захищаючи країну, він ГЕРОЄМ став...
У Криму будемо ми відпочивати,
І херсонські кавуни й дині споживати...
Уклін кожному солдату, хто нас захищає,
Кожен день до ПЕРЕМОГИ всіх нас наближає...
Українська  рідна мова зазвучить усюди,
Вишиванки кольорові одягнемо, люди!
Згинуть наші вороженьки,як роса на сонці,
Запануємо ми, браття,у своїй сторонці!
       
                        ****        ****
                  Татові
Спіткало Україну важке горе,
Довкола стрілянина, крові море.
Ворожі ракети до нас прилітають
І мирним людям у спину стріляють. 
Бояться жінки, перелякані діти
Під час тривоги у підвалі доводиться сидіти…
Та за кордон на чужину ми не тікаємо
Бо на всі 100 Захисникам ми довіряємо.
Щоб ми могли в своїх домівках спати,
Цілодобово їм потрібно працювати.
Бо  клятий ворог уночі теж наступає,
Мирне населення лякає і вбиває.
Руйнують будинки, крадуть унітази,
Виконують вбивці й тирана накази.
    москаль проклятий знищити нас хоче,
Руйнує школи і АЕС охоче.
Та їм ніколи нас не подолати,
 І дух свободи й волі не зламати.
Ми будемо солдатам нашим помагати,
Захисні сітки плести, вірші для них писати..
Наш батько також нас на фронті захищає,
В Національній гвардії,
 Його життя триває. 
Щодня від Тебе вісточки чекаємо, 
Якщо був в мережі – живий!... Все добре! Знаємо…
Ти повернешся скоро живим,
Дуже втомленим і худим..
Міцно преміцно Тебе обіймемо
Хто не вернувся – у молитві пом'янемо.
Ми Вас дуже цінуємо, любим й поважаємо
І з нетерпінням з перемогою до дому вже чекаємо!
             
                 ****          ****
Вже майже рік тривоги і сирени,
Країну Україну захищають артисти і спортсмени…
Вся Україна  плаче і ридає,
Земля щодня нових Героїв лиш прийма...
В підвалах діти, руйнуються будинки, школи і лікарні,
О Господи, коли ж настануть мирні дні безхмарні...
Убиті горем матері, у чорних хустках вдови.
І сирота вже не відчує батьківської любові…
Молімось, люди, за кожного солдата,
Чийогось сина, батька, брата…
Хай куля ворожа їх обмина,
Хай ворог на нашій землі сконає!
Так хочеться миру та перемоги,
Не чути сирени, забути тривоги… 



Умови конкурсу та призи



Читайте також: 

Короткі вірші відомих поетів

Сучасні вірші про війну в Україні

Вірші про Україну, які проймають до сліз

 

Читати також


Вибір читачів
up