Війна, кохання, перемога. Marta Skovoroda
Стрімко вгору прагнувши йти,
Я тримаю лиш мрію свою,
І забувши про холод і гнів
Прорубав я стежину нову....
Не зупиняючись та збираючи відвагу раз за разом,
Ішов він вперед,
Аж поки не дійшов до фінішу, знову ставши володарем,
Запаливши вогонь перемоги, обігріваючи всіх довкола.
Читайте також:
Сучасні вірші про війну в Україні
Вірші про Україну, які проймають до сліз