Після того, як вже всі оглянули цей серіал, можна вийти і сказати про нього істину. Все як є. Таких переглядів вже не зібрати, та трошки хайпу можете підкинути.
Найкращою частиною цього серіалу можна назвати картинку, особливо природу. Кадри настільки насичені, що можна було би навіть призупиняти динамічний сюжет і знімати щось для естетичного задоволення. В дешевій готиці, яку можна протиставити комерційному серіалу, таке нечасто побачиш.
Темп високий, особливо на початку, майже ніколи занудьгувати. Сюжет простий для любителів детективів, які з першої серії все вгадали, та загалом ненапряжний. В якості атракціону все працює.
Головна героїня краш століття і має отримати всі премії, і це не тільки природній талант, а ще й титанічна праця. Єдине, що жарти вона подає ніби заготовлені і заготовлені не нею. В усьому іншому визнання і навіть поклоніння цілком заслужені.
Та найкраща акторська гра була в батька Енід. Коли мати пиляла її за те, що вона не перетворюється, в його погляді виражався біль всіх чоловіків, незалежно від походження і віку. Якщо будете переглядати, зверніть увагу.
З Гаррі Поттером не порівнював тільки лінивий, і в деяких аспектах, крім картинки, Венздей не дотягує. Найголовніше, що Хогвартс, на відміну від Невермора відчувається живим: є метушня, безліч малопомітних персонажів і деталей, навчальний процес ніколи не переривається, а не показується тільки на початку. Детективна історія перетягує на себе всю увагу і ніби відміняє життя в замку.
Найяскравішим прикладом різності підходів можна назвати воскресіння. Якщо Гаррі Поттер був крестражем, і між ним з Воландемортом були складні заплутані стосунки, ти не до кінця розумієш, як це сталось, то Венздей просто вбивають ножем і в неї просто був чарівний амулет. При тому. наскільки була пропрацьовано основна лінія, ця частина розв’язки виглядає халтурно.
Та є епізоди, коли ці історії на рівних. Наприклад, коли героїня веде розслідування, а їй ніхто не вірить. Напруження було передано вдало.
Як детектив Венздей також далеко не ідеальна, бо декілька разів помилко звинувачує людей. Звичайно, таке буває, та вона позиціонується геніальним стратегом і ніяк не реагує на власні помилки. Ще вона часто ніяк не готується до того, що її можуть вбити, просто приходить і вивалює звинувачення.
Видіння виглядають чітерством. Вони мають натякати, а їх часто подають в лоб. Ще була ідея про те, що видіння бувають помилковими, та її ніяк не реалізували.
Нестачу яскравих персонажів яскраво ілюструє появлення Філістера. Коли він з’явився з посмішкою і жартами, не хотілось його відпускати, він набагато харизматичніший за більшість героїв. Загалом ситуацію рятує Річ зі своїми гегами.
Не знаю, чи закладали ідею, всі не такі як всі, та це було би круто. Венздей мала бути не такою як всі в світі, де всі не такі як всі, та учні Невермори вигнанці, але не диваки. В ментальному плані вони майже звичайна школа, і це заважає контрасту.
Ми не можемо знати точно, що закладали автори, але сприйняти історію можна зовсім по-різному. Адекватне сприйняття якраз те, що всі, не такі як всі, і треба визнати свою інакшість та інакшість різних людей. Але також можна легко виправдати свою пихатість схожістю на Венздей, хоча в житті це зовсім не так круто, як в серіалі.
При всій критиці і поступках, це величезний внесок в підзабуту готику. Естестика нуару наносить коміксному світу відчутний удар. Отже ми можемо бадьоро йти в прекрасне темне майбутнє.
