Семантика білого кольору в індивідуально-авторській картині світу Кавабати Ясунарі

Семантика білого кольору в індивідуально-авторській картині світу Кавабати Ясунарі

Є. О. Богданцева, М. В. Аулова

У статті розглянуто особливості семантики кольороназви «білий» в індивідуально-авторській картині світу Кавабати Ясунарі, а також досліджено спільні семантичні значення цього кольору в японській національній кольоровій картині світу та індивідуально-авторській картині автора.

Феномен кольору - предмет вивчення багатьох фундаментальних наук. Проте донині колір не має загальної концепції в межах певної науки або напряму. Стосується це і семантики кольору у творах письменників та поетів.

Колір у його різних аспектах досліджували та досліджують науковці у всьому світі: К. Біггем, Д. Гейдж, P.M. Фрумкіна, О.П. Шегеда, О.В. Мазепова, та багато інших [3; 4].

Різним аспектам кольороназв приділяли уваги такі японські дослідники як Кацумі Юміока, Сусуму Оно, Харуйоші Нагумо, Кайосава Такеші, Уеда Ясунарі та ін. Так, Кацумі Юміока відома в усьому світі завдяки своїм книжкам про значення кольорів в кімоно. Кійосава Такеші в своєму дослідженні опитав 360 жінок та дівчат різного віку, які описали своє ставлення до 48 різних кольорів. Уеда Ясунарі у своїй роботі «Контрастивна фразеологія: німецько-японські фразеологічні звороти на позначення кольору як головні компоненти» поставив за мету дослідити, скільки назв кольоронімів в ідіомах використано в якості основних компонентів, і скільки цих ідіом можна знайти в мові [5; 6].

Під національною мовною картиною світу розуміємо, як нація ідентифікує саму себе та світ навколо неї за допомогою засобів своєї мови. Згідно зі словами Т. Бавус, щ картина світ)' заломлюється крізь призму свідомості кожної окремої людини, яка індивідуально сприймає довкілля через різноманітні мовні засоби [1].

Часто національну мовну картину світу розглядають разом з етнолінгвістикою, адже вона має сильний зв'язок з менталітетом певного народу [2].

Колірна картина світу є частиною індивідуальної картини світу митця, дослідження якої є актуальним у сучасній лінгвістиці. Як відомо, саме художній текст дає змогу визначити та дослідити суб’єктивну картину світу. Але не варто забувати, що хоч з одного боку автор і є частиною національної картини світу, з іншого — він індивідуальність, свідомість та життєвий досвід якої можуть вплинути на значення кольороназви у тексті. Тому дуже важливо досліджувати специфіку використання кольоропозначень у творчості різних авторів та порівнювати їх [1; 4].

У цій роботі ми проаналізували один із найвідоміших творів Кавабати Ясунарі, який допоміг автору здобути популярність у всьому світі «Країна снігу». Варто зазначити, що у цьому творі «найулюбленішим кольором автора став саме білий. Ми нарахували 45 кольороназв білий і вважаємо, що їх варто поділити на дві групи:

1) ті, які вживалися в прямому значенні;

2) ті, які вживалися в переносному значенні

У цій роботі ми наведемо приклади з двох груп, щоб якнайкраще продемонструвати індивідуально-авторську кольорову картину світу митця.

В глибині дзеркала яскраво переливався сніг, в якому ніби пливли яскраво-червоні щоки дівчини. Це речення є цікавим не тільки через використання та поєднання двох кольорів, але і тому, що автор разом з символікою кольороназв також використав символ дзеркала, який мав та має величезний вплив на японську традиційну культуру. Дзеркало вважали «джерелом чесності», адже воно показує усі вади, а однією з трьох імперських дорогоцінностей є священне дзеркало Ята-но-Кагамі. Дзеркало нічого не спотворює, показує усе кристально чистим, отже і у цьому реченні білий колір також є символом чистоти та ніжності.

2) Білі квіти в горах - перше, що помітив Шімамура, коли зійшов з поїзда. Варто зазначити, що в «Країні снігу» Кавабата Ясунарі вводить білий колір лише в двох смислових категоріях — як символ чистоти та як символ трауру. Місце, в яке приїжджає головний герой, пов’язане лише з гарними спогадами, він згадує свої походи навесні та головне, він згадує Комако - дівчину, яка вразила його своєю красою, як зовнішньою, так і внутрішньою. Саме тому перше, що бачить головний герой, коли прибуває до країни снігу, - білі, тендітні квіти, які пробуджують ці спогади.

3) Вона тільки й робить, що ходить на цвинтар. Подивіться, ось там, біля гірськолижного курорту, є гречане поле. Там цвітуть білі квіти. У цьому уривку семантика білого кольору повністю відрізняється від попереднього речення, в якому також описуються білі квіти. Квіти ростуть біля цвинтаря і ніби вказують дорогу подорожньому. В японській колірній традиції білий також є символом трауру. В Японії померлого одягають в білі одежі та завертають у білий саван, надягають біле й ті, хто проводжає його у цю останню подорож.

4) Комір її кімоно просвічувався і здавалося, що від спини і до плечей було лише одне біле віяло. Ще одне речення, яке підтверджує велике значення білого кольору для японців та їх культури. Білий — улюблений колір в Японії, він є символом чистоти та ніжності, і саме такою Шімамурі бачиться Комако — дівчина з чистими думками та чистою душею.

5) У цій країні, коли опадає листя та вітер стає все холоднішим, дні стають зимними та хмарними. Ще трохи — і випаде сніг. Вершини близьких і далеких гір біліють. Це речення є ще одним описом природи. На нього варто звернути увагу через ефект градації, який створює автор. У цьому уривку описано прихід зими в снігову країну: спочатку опадає листя, потім вітер стає все холоднішим, більшає холодних і хмарних днів. Вершина гори побіліла, що і показує нам початок зимових днів у цій місцевості.

6) На блідому обличчі коливалося світло від каміна. Бліде обличчя — автор часто використовує це словосполучення. У цьому випадку блідий передає почуття розгубленості, розпачу та страху. Комако у розпачі, вона засмучена через полум’я в будинку, а потім вона впізнає дівчину, тіло якої випало з вікна, - це Йоко, тому Комако перебуває в жалобі за нею.

Проаналізувавши ці уривки, можемо зробити висновок, що білий колір є одним із найважливіших в індивідуально-авторській кольоровій картині світу Кавабати Ясунарі. До того ж смислова поетика цієї кольороназви повністю збігається з японською колірною картиною світу.

Бібліографічні посилання:

  1. Бавус, Тетяна. Мовний образ як компонент мовно-національної та індивідуально-авторської картин світу. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2016. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnu fil 2016 63 21.
  2. Жайворонок, Віталій. Українська етнолінгвістика: деякі аспекти досліджень. Мовознавство. Київ: Ін-т. мовозн. ім. О.О. Потебні, 2001.
  3. Мазепова, Олена. Концепт кольору та його місце в художній картині світу (на матеріалі сучасної перської поезії. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2014. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnu fil 2014 61 10.
  4. Katsumi, Yumioka. Kimono and the colors of Japan. Tokyo: Pie Bukkusu, 2005. http ://www.worldcat.org/title/kimono-to-nihon-no-iro-k imono-and-thc-colo rs- of-iapan-kimono-collection-of-katsumi-vumioka/oclc/71800023.
  5. https://ci.nii.ac.ір/naid/l 10000985434.

Л-ра: Філологічні науки. – Дніпро, 2018. – Ч. 2. – С. 15-18.

Біографія

Твори

Критика


Читати також