Національна філармонія України. Концерт до Дня Незалежності
МУЗИЧНЕ ХХ СТОЛІТТЯ УКРАЇНИ
24 серпня о 19:00
Роман Рєпка, фортепіано
Академічний симфонічний оркестр НФУ,
під орудою диригента – Віктора Олійника
Головне свято країни, День незалежності, Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України під орудою диригента Віктора Олійника запрошує відзначити концертом української музики.
Музичне ХХ століття у різні періоди своєї історії постане крізь призму творів Бориса Лятошинського, Левка Ревуцького, Левка Колодуба й Івана Карабиця.
Перший концерт для оркестру Івана Карабиця (1945 – 2002) написано 1981 року до 1500-річчя заснування Києва, звідси й назва твору: «Музичний дарунок Києву». Це зразок майстерного поєднання принципів концертності й симфонії. Композитор тут вдається до оригінальних діалогічних форм: з одного боку – діалог між контрастними оркестровими групами, а з іншого – діалог інструментів мідної групи. Твір є також своєрідним музичним портретом міста, в якому жив і працював Іван Карабиць.
Перша українська рапсодія Левка Колодуба (1930 – 2019), яскравого українського симфоніста, написана 1960 року. Поринувши з головою у модну тоді «нову фольклорну хвилю» (що розвивалася паралельно із авангардною течією), Колодуб створив колоритний твір, опертий на фольклор західного карпатського регіону.
Моторошна історія пов’язана з фільмом «Тарас Шевченко» режисера Ігоря Савченка, до якого Борис Лятошинський (1894 – 1968) написав музику. Стрічка із Сергієм Бондарчуком в головній ролі вийшла у всеукраїнський прокат до 90-річчя від дня смерті Шевченка 17 грудня 1951 року, рівно через рік по смерті режисера, який не встиг завершити свою роботу. За офіційною версією 44-річний Ігор Савченко помер від серцевого нападу. Незавершену режисерську версію «Шевченка» перед прокатом показали «великому кінокритику» Сталіну, і той висловив до фільму кільканадцять зауважень. Ніхто не наважився повідомити вождю, що режисер помер, тож картину звершували учні й асистенти Савченка, враховуючи, звісно, всі зауваги Йосипа Віссаріоновича. Заідеологізована картина була відзначена 1952 року почесним дипломом на кінофестивалі у Карлових Варах. А оригінальний перший варіант фільму, що нібито зберігається у російському Держфільмофонді, і досі ніхто не бачив… Щодо музики Лятошинського, створеної для фільму, то вона згодом була перероблена композитором у сюїту. Цей твір звучатиме у програмі за сприяння Фундації Лятошинського.
На завершення прозвучить віртуозний Концерт для фортепіано з оркестром композитора-модерніста Левка Ревуцького (1889 – 1977), де сольну партію виконає піаніст Роман Рєпка. Роботу над Першим концертом, присвяченим Рейнгольдові Глієру, Ревуцький розпочав ще у консерваторські 1930-ті роки. Втім, твір неодноразово трансформувався, він має декілька авторських редакцій (остання датована 1963-м). Цього разу концерт прозвучить у своїй першій редакції, яку відновив саме Роман Рєпка, яка вважалася втраченою, і став його першим виконавцем.
Роман Рєпка
Роман Рєпка – лауреат національного та дипломант міжнародного конкурсів, випускник Національної музичної академії, класу професора Козлова, викладач Київської дитячої музичної школи імені Ревуцького.
У різні роки співпрацював з камерними ансамблями «Киів», «Рикошет», Luna Ensemble та ін., а також з оркестром New Era Orchestra в якості соліста та репертуарного директора.
Останнім часом основу репертуару піаніста складають маловиконувані або забуті шедеври української та європейської музики. Здійснив українські прем'єри творів Карла Черні, Стефана Геллера, Хоакіна Родріго, Майкла Наймана та інших.
У 2011 повернув на українську сцену шедевр української музики – Концерт для фортепіано з оркестром Левка Ревуцького у першій авторській редакції, партитуру, яка багато десятиліть поспіль вважалась втраченою.
У різні роки викладав у Київській середній спеціалізованій музичній школі імені Лисенка, Дніпровський музичній академії, Ганнаньському педагогічному університеті (Китай).
