Біографія Енн Тайлер

Енн Тайлер – американська письменниця; лауреатка Пулітцерівської премії 1989 року – народилася 25 жовтня 1941 року у Міннеаполісі (штат Міннесота, США) у сім'ї квакерів.

Зі своїми батьками та трьома молодшими братами вона провела дитинство, проживаючи в різних квакерських громадах на Середньому Заході та Півдні. З шести до одинадцяти років вона та її сім'я жили на північний захід від Ешвілла, Північна Кароліна. До одинадцяти років Енн не відвідувала школу, діти в комуні мали уроки мистецтва, праці та кулінарії.

У віці семи років Енн почала писати історії. В 11 років вона почала ходити до невеликої місцевої державної школи в Гарварді. У дев’ятнадцять років закінчила Дюкський університет і продовжила вивчати русистику в Колумбійському університеті. Здобула ступінь бакалавра мистецтв у 1961. Університет Дьюка, два роки був співробітником університету Макгілла в Монреалі.

Вийшла заміж у 1963 за психіатра іранського походження Таги Модаррессі; у них було дві дочки.

Енн Тайлер неодноразово публікувалася в журналі університету Дюка і двічі здобула премію Енн Флетчер – за оповідання «Лаура» та «Святі в будинку цезаря». Працюючи в бібліотеці, Тайлер продовжила писати оповідання, які публікувалися, зокрема, в журналах The New Yorker, The Saturday Evening Post і Harpers. Її перший роман «Якщо ранок колись настане» був опублікований у 1964. У період з 1965 по 1970 Енн займалася вихованням дочок та публікаціями літературних оглядів у періодиці, тимчасово відмовившись від написання нових оповідань і романів. Почала писати знову в 1970 і опублікувала ще три романи до 1974 - Slipping-Down Life, The Clock Winder, і Celestial Navigation.

Її роман «Обід у ресторані «Туга за домом»» був фіналістом Пулітцерівської премії, Американської літературної премії ПЕН / Фолкнер і Американської книжкової премії за художню літературу в 1983. Її десятий роман «Випадковий турист» був нагороджений Премією Національного кола літературних критиків у 1985, премією Ambassador Book Award у 1986 і була фіналістом Пулітцерівської премії у 1986. Його екранізували у 1988 за участю Вільяма Херт та Джини Девіс.

11-й роман Енн Тайлер «Уроки дихання» отримав у 1989 Пулітцерівську премію за художню літературу і став книгою року журналу Time.

Після отримання Пулітцерівської премії у Тайлер вийшло ще безліч романів, які були тепло прийняті публікою. Деякі з них були екранізовані («Уроки дихання» у 1994, «Saint Maybe» у 1998, «Земні бажання» у 1999, «Коли ми були дорослими» у 2004).

Енн Тай є членкинею Американської академії мистецтв та літератури. Мешкає у Балтиморі.

Біографія

Твори