Літературознавчі та лінгвістичні проблеми перекладу повісті-притчі Річарда Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон» українською мовою

Літературознавчі та лінгвістичні проблеми перекладу повісті-притчі Річарда Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон» українською мовою

Б. І. Синякевич, O. Л. Малиновська

Досліджено притчу як особливий літературний жанр. Для повного висвітлення її філософського змісту необхідно виконати повноцінний мистецький переклад. Під час детального вивчення україномовного перекладу Дарії Радієнко повісті-притчі Річарда Баха «Чайка на ім'я Джонатан Лівінгстон» (англ. Jonathan Livingston Seagull) виявлено: помилки, пропуски важливих деталей, росіянізми, деякі лінгвістичні неточності. Здійснено власний переклад англомовної притчі українською мовою.

Ключові слова: переклад, притча, інтерпретація тексту, лінгвістика, перекладацький стиль.

Переклад виконує творчу і продуктивну місію, бо завжди був важливим стимулом розвитку національних мов, літератур, культур. Перекладач є посередником між народами, які спілкуються у різних сферах життя. Переклад є важливим об'єктом порівняльного дослідження як один з плідних різновидів міжкультурної та міжлітературної взаємодії [7, с. 81].

Річард Бах - професійний пілот, який опанував фах журналіста і став визнаним письменником як в Америці, так і за її межами. Річард Бах наро-дився в Оук Парке в 1936 р. Перші твори пра'пра’пра'правнука Себастьяна Баха не бути особливо популярними серед читачів, та повість «Jonathan Livingston Seagull» зробила його відомим та загальновизнаним письменником. Повість написана в жанрі притчі.

Притча - невелика за обсягом, максимально типізована, повчальна алегорична оповідь. Її побудовано за принципом аналогії, в якій подвійна фабула підпорядкована моралізаційній частині твору. Відмінні властивості притчі:

  • не передбачає сюжетного розвитку;
  • містить відповідь на запитання, як варто чинити у певній ситуації;
  • тяжіє до глибини премудрості;
  • філософсько-узагальнена думка;
  • авторська ідея не сформульована;
  • дія без декорацій;
  • має символічний підтекст [6, с. 272].

У новітній європейській літературі притча стала вираженням роздумів письменника, нерідко протилежних до загальноприйнятих [6, с. 273]. Оскільки притча є особливим літературним жанром, її переклад потребує високої лінгвістичної культури, естетичного смаку та майстерності інтерпретатора.

Інтерпретація тексту - це процес розуміння твору, і результат цього процесу, що виражається у вмінні викласти свої спостереження, користуючись відповідною метамовою, тобто професійно грамотно викладаючи своє розуміння прочитаного. Інтерпретація тексту починається з заголовка [5, с. 15, с. 95-102].

Отже, переходимо до інтерпретації повісті-притчі Річарда Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон». Знайдено інформацію про те, що слово «чайка» має російське походження, тобто, дотримуючись правил української мови, потрібно вживати слово «мартин». Тож було проведено дослідження щодо етимології слів «чайка» та «мартин». Мартин - це біологічний клас птахів, царства тварини, вони мешкають як на морських просторах, так і в закритих водоймах.

Слово «чайка» широко вживається в українській літературі. Зокрема в пісні, авторство якої належить гетьману Івану Мазепі, «Ой, горе тій чайці», образ чайки уособлюється з Україною, в якої забрали «чаєняток», себто культуру, землі, усе, чим багата наша країна. У творах Тараса Григоровича Шевченка слово «чайка» також часто згадується. Слово «чайка» наводиться і в чотирьохтомному словнику Бориса Грінченка [8, с. 443]. Слово «чайка» вживалося в термінології козацької доби, і означає особливий човен, який козаки використовували в морських боях з турками. Човен відрізнявся від турецьких галер кращою маневреністю. Оскільки козаки застосовували тактику неочікуваності, то їх називали «шайкою» (співзвучне з «чайка»). Від назви цього ж човна походить виникнення прізвища славнозвісного автора «Лебединого озера» Петра Чайківського (наголошую, не Чайковського, тому що це спотворене росіянами прізвище українського композитора).

Використання слова «мартин» при перекладі на українську мову не є доречним, оскільки в українській мові існує ім’я Мартин, на відміну від англо-американської мови. Письменник Р. Бах дав чайці американське ім'я - Джонатан Лівінгстон (це ім'я належало відомому американському пілоту поч. XX ст.). З огляду на це, заміна слова «чайка» на його відповідник «мартин» в українському перекладі станс тавтологією. Однак, чайка у цій притчі уособлює людину, яка протистоїть суспільству, тож людське ім'я Мартин могло б підштовхнути читача до висновку щодо персоніфікації чайки.

Джонатан Лівінгстон - це рідкісний випадок, адже він не лише заперечує та не дотримується загальноприйнятих норм та правил, але й веде за собою інших. Він володіє тими знаннями, заради усвідомлення та дотримання яких ми і прийшли у цей світ. Чайка Джонатан навчився прощати та любити тих, хто хотів позбавити його життя. Людство - неначе ворожа Зграя, в очах якої світиться вогник злоби, бажання помсти. Та варто лише придивитися, і побачити у тому вогнику страх перед невідомим відкриттям, яке заперечить усі визнані теорії та аксіоми. Річард Бах заглиблюється у психологію людини, вивчає причину проблем, з якими стикається людство. Як говорить автор: «...страх і злість є тими причинами, які вкорочують життя...» [2, с. 42].

Отож, слово «чайка» має цілком українське походження і можна вжити у заголовка твору.

Поширеним є додаткове тлумачення заголовку за допомогою епіграфа [5 с. 103-105]. Річард Бах в епіграфі до своєї повісті-притчі наголошує, що та чайка Джонатан живе всередині кожного з нас. Письменник має на увазі, що в кожного з нас жевріє той світлий промінчик, з якого тільки волелюбним і креативним особистостям вдається досягти досконалості, зрозуміти, що таке любов та освітлювати нею шлях іншим.

Отже, інтерпретація тексту - це збагачення власного світу шляхом осягнення чужого способу пізнання дійсності, це постійне оновлення ідей, думок та переживань людей, які прагнуть служити людству [5, с. 199]. Від того, наскільки ми пізнаватимемо себе упродовж життя та вдосконалюватимемось, залежить те, як змінюватиметься світ: у кращу чи гіршу сторону.

Актуальність теми полягає у доцільності популяризації філософських ідей, закладених у повісті-притчі Річарда Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон» із паралельним вдосконаленням наявного українського перекладу, виконаного Дарією Радієнко.

Метою наукової роботи є вдосконалення наявного перекладу, максимальне наближення його до оригінального тексту, більш точне відтворення творчого стилю автора.

Об'єктом дослідження є український переклад повісті-притчі Річарда Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон», виконаний Дарією Радієнко.

Предметом дослідження є узагальнення основних лінгвістичних проблем українського перекладу Дарії Радієнко притчі «Чайка Джонатан Лівінгстон». Оскільки притча має глибинно-філософську підоснову, для повного відтворення її змісту необхідно виконати повноцінний мистецький переклад. Для здійснення повноцінного мистецького перекладу потрібно володіти не лише різними мовами, але й притаманними їм стилями, а в ідеалі - виробити власний перекладацький стиль.

Під час наукової роботи були виявлені деякі хиби українського перекладу Дарії Радієнко: 1) явні помилки; 2) упущені важливі деталі; 3) наявні росіянізми; 4) використання на початку перекладацької роботи російськомовного тексту.

Ми дослідили не лише українськомовний переклад Дарії Радієнко, але й російський переклад Сидерського. Завдяки цьому виявили аналогічні помилки на початку перекладу Дарії Радієнко і російського перекладача. Наприклад, в оригіналі Річарда Баха написано: «...there would be по more challenge and no more failure» [1, c. 4], але перекладачка Дарія Радієнко інтерпретувала текст таким чином: «...не буде боротьби - отже, не буде й поразок» [2, с. 21]. Російський перекладач допустився тієї ж помилки, переклавши: «Так он избавлялся и от борьбы, и от поражения» [3, с. 20]. Насправді, достовірний переклад мав би звучати так: «...не буде ні виклику, ні невдач».

У процесі написання наукової роботи були виявлені помилки, допущені при українському перекладі. До прикладу, Річард Бах пише: «Jonathan Livingston Seagull», перекладачка Дарія Радієнко переклала: «Джонатан Лівінгстон», упустивши слово «seagull», тобто «чайка». Аналогічне упущення сталося під час перекладу фрази: «like a rifle ball»[l, с. 5], який в перекладі на українську прозвучав як: «...тебе закрутить, як кулю...»[2, с. 32], опустивши слово «з рушниці».

Ще одним недотриманням тексту оригіналу є такий фрагмент: «...сили полишали його і він губив рівновагу» [2, с. 14], хоча оригінал звучить так: «...he lost control at high speed» [1, c. 2]. Тобто він втрачав контроль не над рівновагою, а над швидкістю. Деякі неточності виявлені у перекладі речення «...he agreed», яке Дарія Радієнко переклала як: «...він скорився йому» [2, с. 20]. Доцільніше було б вжити слово «погодився», адже слово «коритися» підходить по змісту до рабів, які змушені коритися панівному стану. В Джонатана Лівінгстона ж був вибір, тобто голос не примушував його до тієї чи іншої дії. Ще одною невідповідністю оригіналу є переклад Дарією Радієнко фрази: «The Gull of Fortune» [1, с. 5], як: «Чайка Долі» [2, є. 30]. Насправді, слова «доля» і «фортуна» (тобто «щасливий випадок» [9, с. 907-908]) мають докорінно різне значення. Удача - це синонім до слова «успіх», тобто якесь явище везіння. Доля - це фатум. Згідно з тлумачним словником української мови, доля - це перебіг подій, збіг обставин, напрям життєвого шляху, що не залежить від волі людини [9, с. 259]. Інші лінгвістичні неточності проілюстровані в табл. 1.

Знайдено деякі помилки, спричинені неуважністю перекладачки. Наприклад, в оригіналі написано: «five hundred feet up» [1, с. 19], що Дарія Радієнко помилково переклала: «п'ять тисяч футів» [2, с. 106], замість «п'ять сотень футів». Також були допущені певні граматичні помилки, адже Дарія Радієнко переклала: «Злетівши на тисячу футів угору...» [2, с. 14]. в той час як правильне написання - «тисяча». Аналогічна помилка допущена у реченні «..., і цей Закон не порушував іще ніхто за тисячу років» [2, с. 95]

Табл. 1. Дослідження міри адекватності українського перекладу повісті-притчі Річарда Баха « Чайка Джонатан Лівінгстон»

Види неточностей

Оригінал твору

Переклад Дарії Радієнко

Переклад Богдани Синякевич

1. Помилковий переклад

from five hundred feet up... [1, c. 19]

п'ять тисяч футів [2, c. 106]

п'ять сотень футів

«...hundredth» [1, c. 13]

«...одна тисячна частка...» [2, с. 74]

«...сота частина...»

Граматичні

помилки

«...тисячу» [2, с. 14, с. 95]

«...тисяча»

Пряма мова

So this is heaven, he thought... [1, c. 8]

«Отже, це небеса», - подумав він... [2, с. 48]

Отже, це небеса, - подумав він...

відсутність в оригіналі / наявність у перекладі - коли йдеться про розду­ми героя, його мір­кування

Why, with half the effort, he thought, I'll get twice the speed, twice the performance of my best days on Earth!

П, c. 81

«Диво та й годі, -думав він, - мені потрібно вдвічі менше зусиль, аби летіти ідвічі швидше, ніж зг кращих часів на Зем­лі!» 12, с. 49]

Чому, розмірковував він, мені потрібно вдвічі менше зусиль, щоб летіти ідвічі швидше, аіш за кращих часів на землі!

2. Пропуск важливих деталей

«Jonathan Livingston Seagull»

«Джонатан Лівінгстон» (відсутнє слово «чайка»)

«Чайка Джонатан Лівінгстон»

«...like a rifle ball» [1, c. 5]

«...тебе закрутить, як кулю...» [2, с. 32]

«...тебе закрутить, як кулю з рушниці...»

The Son of the areat Gull Himself [1, c 19]

Син Великої Чайки [2, с. 109]

Син Самої Великої Чайки

3. Лінгвістичні неточності

«...he lost control at high speed» [1, c. 2]

«...він губив рівновагу» [2, с. 14]

«...він втрачав контроль над швидкістю»

«...he agreed» [1, c. 3]

він скорився йому [2, с. 20]

«...він погодився»

«Gull of Fortune» [1. c 5]

«Чайка Долі» [2, с. 30]

«Чайка Фортуни»

«...ignorance» [1, c. 6]

«...неміч» [2, с. 34]

«...неуцтво»

good-sharp-stops [1, c. 15]

«...зупинятися так гарно» [2, с. 89]

«...вправна різка зупинка»

«flight of wind and feather» [1, c. 16]

...політ вітру і політ птаха [2, с. 93]

...політ вітру і пір'їнки

«struggling gamely...» [1, c. 17]

«...мужньо боров вітер...» [2, с. 96]

«...легко долав відстань»

4. Вживання росіянізмів

«he flew way» [1, c. 1]

«...він улетів» [2, с. ]

«...він полетів»

5. Початкове послуговування російським перекладом

«...there would be no more challenge and no more failure» [1, c. 4]

«...не буде боротьби - отже, не буде й поразок» [2, с. 21]

«...не буде ні виклику, ні невдач»

Невиправданим можна вважати також пропуск в українському перекладі Дарії Радієнко слова «himself», що в перекладі з тексту оригіналу надає підсилення важливості персони, про яку йдеться. Так в оригіналі фраза звучить: «...the Son of the Great Gull Himself' [1, c. 19]. яка була перекладена як: «Син Великої Чайки» [2, с. 109], хоча потрібно було б перекласти: «Син Самої Великої Чайки».

Також однією з помилок перекладу Дарії Радієнко є використання прямої мови там [2, с. 48-49], де автор, Річард Бах, її не зазначив [1, с. 28]. Ще одною хибою українського перекладу Дарії Радієнко є вживання нею росіянізмів. До прикладу: «...улетів далеко-далеко» [2, с. 39] та інших. Принагідно, варто зазначити, що росіянізми трапляються і в перекладі Дарії Радієнко роману Емілі Бронте «Грозовий перевал».

Глибоко вникнувши і зацікавившись багатогранною філософією повісті-притчі Річарда Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон», і намагаючись усунути виявлені неточності перекладу Дарії Радієнко та маючи власну обширну літературну бібліографію (сягає 20 найменувань), мною виконаний альтернативний переклад (порівняння україномовних перекладів зі збереженням головної фабули притчі наведено у табл. 2).

Табл. 2. Порівняння україномовних перекладів повісті-притчі Річарда Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон»

Оригінал повісті

Переклад Дарії Радієнко

Переклад Богдани Синякевич

«It was morning, and the new sun sparkled gold across the ripples of a gentle sea. A mile from shore a fishing boat chummed the water. and the word for Breakfast Flock flashed through the air, till a crowd of a thousand seagulls came to dodge and fight for bits of food. It was another busy day beginning» [1, c. 1].

«Був ранок, і золоті промені сонця вигравали на легких хвилях тихого моря. Десь за милю від берега закинув сіті рибальський човен, і звістка про це вмить долетіла до Зграї, що чекала сніданку. Ще мить - і тисячі чайок злетілися до човна, щоб вибороти собі якусь поживу. Новий день приніс нові клопоти» [2, 5]

«Був ранок, і світанкове сонце виблискувало золотистим промінням крізь шум лагідного моря. За милю від берега рибальський човен колихався на воді, і звістка про сніданок блискавично промайнула поміж Зграєю, тисячі чайок прилетіли до човна, аби хитрістю добути шматок їжі. Починався іще один день, сповнений кло­потів» [Дод. 1, с. 27].

«Even his parents were dis­mayed as Jonathan spent whole days alone, making hundreds of low-level glides, experimenting» [1, c. 2].

«Навіть його власні батьки дивилися скоса на те, як Джонатан з ранку до вечора літає десь сам-один, та ще й по сто разів шугає над водою - як то він ка­зав, тренуючись у низько­му польоті» [2, с. 8).

«Навіть його батьки були збентежені тим, що Джонатан експериментує на самоті цілими днями, роблячи тисячі низьких польо­тів» [Дод. 1, с. 28].

«See here Jonathan» said his father not unkindly. «Winter isn't far away. Boats will be few and the surface fish will be swimming deep. If you must study, then study food, and how to get it. This flying business is all very well, but you can't eat a glide, you know. Don't you forget that

Бачиш, Джонатане, - мо­вив батько зовсім не сердито, - скоро зима. Рибальські човни будуть виходити в море нечасто, а риба, що зараз плаває мілко, піде вглиб. Коли вже ти хочеш чогось навчитись, то вчися краще, як здобувати їжу. Польоти - це дуже добре,

«Бачиш, Джонатане, - промовив батько аж ніяк не сердито. - Зима не за горами. Човнів ставатиме усе менше, і риба заляже на дно. Якщо ти хочеш навчитися, то вправляйся у добуванні їжі. Політ - це, звісно, дуже добре загалом, та ним не наїсися, сам

the reason you fly is to eat»[l,  c. 2].

та з них не проживеш. Не забувай, ти літаєш для того, щоб їсти» [2, с. 12].

знаєш. Чи ж ти забув, що метою польоту є добування їжі?» [Дод. 1, с. 28].

«It happened that morning, then, just after sunrise, that Jonathan Livingston Seagull fired directly through the center of Breakfast Flock, ticking off two hundred twelve miles per hour, eyes closed, in a great roaring shriek of wind and feathers. The Gull of Fortune smiled upon him this once, and no one was killed» [1, c. 5].

«І сталося так, що того ранку, на світанні, чайка Джонатан Лівінгстон вр­зався просто у Зграю, що спокійно снідала, - влетів як вихор, на швидкості двісті чотирнадцять миль, із заплющеними очима! Та, мабуть, Чайка Долі йому всміхнулася - ніхто не загинув» [2, с. 29].

«Це сталося зранку, коли, одразу після сходу сонця. Чайка Джонатан Лівінгстон врізався просто у Зграю, яка спокійно смакувала своїм сніданком, на швидкості двісті чотирнадцять миль за годину з заплющеними очима. Та Чайка Фортуни усміхнулася йому, тож ніхто не постраждав» [Дод. 1, с. 32].

«The dozen gulls by the sho­reline came to meet him, no­ne saying a word. He felt only that he was welcome and that this was home. It had been a big day for him, a day whose sunrise he no lon­ger remembered» [1, c. 9].

«Дванадцятеро чайок із берега прилетіли зустріти його, та жодна з них не мовила ані слова. Він лише відчув, що тут усі йому раді, що тут його дім. І час линув для нього, як один довгий-довгий день - так, ніби сонце ніколи не схо­дило, а просто світило зав­жди» [2, с. 52].

«Дюжина чайок із берега прилетіла, аби зустріти його, але жодна з них не зронила і слова. Він відчував лише гостинність, що тут - його дім. Це був виз­начний день, схід сонця якого закарбувався у його пам’яті назавжди» [Дод. 1, с. 37].

«Do you have any idea how many lives we must have gone through before we even gor the first idea that there is more to life than eating, or fighting, or power in the Flock? A thousand lives, Jon, ten thousand! And then another hundred lives until we began to learn that there is such a thing as perfection, and another hundred again to get the idea that our purpose for living is to find that perfection and show it forth. The same rule holds for us now, of course: we choose our next world through what we learn in this one. Learn nothing, and the next world is the same as this one, all the same limitations and lead weights to overcome» [1, c. 10].

«Уявляєш, скільки життів ми маємо прожити, перш ніж почнемо здогадувати­ся, що життя - це не тільки пожива, боротьба та влада у Зграї? Тисячі життів, Джонатане, десятки тисяч! А потім іще сотню, поки не зрозуміємо, що таке вершина знання, і ще сот­ню, поки не впевнимося, що мета нашого життя - досягти цієї вершини і передати свої знання іншим. Звичайно, і тут діє той самий закон: ми вибираємо для себе наступний світ завдяки тому, чого навчилися у попереднім» [2, с. 57].

«Чи ти маєш припущення, скільки життів потрібно прожити, аби зрозуміти, що ми існуємо не заради їжі, боротьби, а чи лідерства у Зграї? Тисячі життів, Джоне, десятки тисяч життів! А опісля іще сотню, допоки не почнемо розуміти, що існує досконалість, а потім іще сотню, допоки впевнимося, що мета нашого життя - торкнутися тієї досконалості та поділитися своїми знаннями з іншими. Такому ж правилу підпорядкований і цей світ, тільки від того, чого ти ту т навчишся, залежатиме, куди ти потрапиш далі» [Дод. 1, с. 38].

«I remember a fierce young bird for instance, Fletcher Lynd Seagull, his name. Just been made Outcast, ready to fight the Flock to the death, getting a start on building his own bitter hell out on the Far Cliffs. And here he is today building his own heaven instead, and leading the whole Flock in that direction» [1, c. 21].

«От, наприклад, був собі такий молодий птах запальної вдачі - чайка Флетчер Лінд. Він став Вигнанцем, ладен був битися на смерть із усією Зграєю й готувався створити для себе власне пекло на Далеких Скелях.

А зараз він створює свої власні небеса і веде туди всю Зграю» [2, с. 120].

«Я пам'ятаю такого молодого птаха - Чайку Флетчера Лінда, ось його ім'я. Будучи Вигнанцем, готовим битися зі Зграєю на смерть, він готувався створити собі власне пекло на Далеких Скелях. А просто зараз він будує власні небеса і веде туди всю Зграю» [Дод. 1, с. 52].

«And though he tried to look properly severe for his students, Fletcher Seagull suddenly saw them all as they really were, just for a moment, and he more than liked, he loved what he saw. No limits, Jonathan? he thought, and he smiled. His race to learn had begun» [1, c. 22].

«І хоча Флетчер намагався дивитись на своїх учнів з належною суворістю, він на мить побачив їх такими, якими вони є насправді, і вони не просто сподобалися йому - в цю мить він їх полюбив. «Межі немає, Джонатане?» - подумав він і всміхнувся. І рушив у свій політ до знання» [2, с. 126].

«І, прагнучи дивишся на своїх учнів з відповідною суворістю, Чайка Флетчер несподівано побачив усіх своїх учнів такими, які вони є, справжніми, і, хоча це тривало лише мить, він полюбив їх. Без обмежень, Джонатане? - подумав він і усміхнувся. Його подорож знаннями розпочалася.» [Дод. 1, с. 53].

Повний варіант перекладу Богдани Синякевич повісті-притчі Річарда Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон» буде виданий у другій збірці авторських творів під назвою «Мозаїки слів».

Література:

  1. Bach Richard. Jonathan Livingston Seagull: A story / Richard Bach. [Electronic resource). - Mode of access http://www.!ibrary.univer. Kharkov.ua.
  2. Бах P. Чайка Джонатан Лівінгстон: повість : пер. з англ. Д.О. Радієнко / Річард Бах. - Харків : Вид-во «Фоліо», 2007. - 127 с.
  3. Бах Ричард. Чайка по имени Джонатан ІБвінгстон. Иллюзии : пер. з англ. - К. : Изд-во «София» / Ричард Бах. - М. : Изд. дом «Гелиос», 2001. - 224 с.
  4. Коваль А.П. Слово про слово / А.П. Коваль. - К. : Вид-во «Рад. школа», 1986. - 77 с.
  5. Кухаренко В.А. Інтерпретація тексту : навч. посібн. [для студ. ВИЗ] / В.А. Кухаренко. - Вінниця : Вид-во «Нова книга», 2004. - 272 с.
  6. Літературознавча енциклопедія. - У 2-х т. - Т. 2 / Авт.-укладач Ю.І. Ковалів. - К. : ВЦ «Академія”, 2007. - 622 с.
  7. Порівняльне літературознавство : підручник / В. Будний, М. Ільницький. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська Академія», 2008. - 430 с.
  8. Словник української мови / упоряд. з дод. власн. матер. Борис Грінченко. - У 4-ох т. - Т. 4. Р.-Я / НАН України. Ін-т української мови. - К. : Вид-во «Наук, думка», 1997.-616 с.
  9. Сучасний тлумачний словник української мови: 100 000 слів / за заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубічинського. - Харків : Вид. дам «Школа», 2009. - 1008 с.
  10. Oxford / English Mini Dictionary: Seventh edition // Edited by Catherine Soanes. - New York : OXFORD University PRESS, 2008, - 648 c.

Л-ра: Науковий вісник НЛТУ України. – Львів, 2013. – Вип. 23.7. – С. 393-402.

Біографія

Твори

Критика


Читати також