Лідія Міщенко. Вчитель, який змінив моє життя

How you turned my world

В моєму житті було чимало вчителів. Деякі – дійсно вчителі у школі або викладачі в університеті. Вони не тільки давали академічні знання, а й відкривали нове для мене новий світ. Але здебільшого моїми вчителями ставали далекі від освіти люди. Одні послідовно наставляли по життю. Другі навіть не здогадувалась, що завдяки їм я чогось навчилась. Інші - приклади для наслідування. Інколи я вчилась через біль: як зі мною не можна, чого не хочу і як справлятися зі стресом самостійно. Навчалась я і завдяки книгам, фільмам, музиці. Проте сказати, що хтось/щось зі згаданих мною, кардинально змінили моє життя, не можу. Це – бруньки, нові гілочки або листочки до формування дерева моєї особистості.

Але є той, хто посіяв в моїй душі зерна, що згодом проросли і перетворились на могутнє дерево – мій стержень. Він пронизує всю мене, мою душу і серце. Якби забрати це, то я б перетворилась на пустку. Якби не він, то, мабуть, жила б, як багато інших за принципом «всі так живуть». Не прагнула б кращого. Не підіймалась би щоразу після падіння. Вчитель, який змінив моє життя, - Девід Бові.

Хто він? Музикант, співак, продюсер, актор, художник… Я можу годинами розповідати про нього: його картини, фільми, альбоми, пісні, кліпи, моменти біографії… Ця людина захоплює мене, є реальним прикладом. І не тому, що Девід – ідеальний і в нього все гладко. Він був наркоманом, мав проблеми з алкоголем, курив, вів досить вільне сексуальне життя. А ще – ніс в собі тягар сімейного прокляття: майже кожен родич страждав тим чи іншим психічним захворюванням. При всьому цьому у нове тисячоліття Девід увійшов зразковим сім’янином, який веде здоровий спосіб життя.

Девід Бові – той, хто вчив мене власним прикладом і своїми піснями. Хто відкрив для мене світ цікавої літератури, інтелектуальної музики, англійської мови, хто показав, що мрії здійснюються, що все можливо. Той, завдяки кому я ширше дивлюся на світ і на життя навколо. Той, хто надихає мене.

Девід для мене як приклад:

- людини, яка справилась із особистими проблемами і демонами;

- хорошого батька, який навіть у свої найтяжчі роки піклувався про сина;

- благодійника, який не вихвалявся, робив це за покликом душі;

- цілеспрямованості: вирішивши у 8 років, що стане «англійським Елвісом Преслі», досяг всесвітньої слави;

- успішного бізнесмена, який одним з першим підхоплював світові тенденції та ефективно керував інтелектуальною власністю;

- гарного друга, який оточив себе вірними друзями;

- щасливого сімейного життя.

Окрім цього я вчилась у Девіда не лише на його прикладі. Його творчість і життєпис відкривали для мене нові горизонти. Щоб розуміти його пісні та дізнаватися більше про нього, я підвищила свій рівень англійської. Прочитала чимало тих книг, про які, скоріш за все, і не дізналась би без Девіда: В. Тевіс «Людина, яка впала на Землю», С. Вотерс «Оксамитові пальчики», Г. Зінн «Народна історія Сполучених Штатів», К. Фельшерінов «Ми діти зі станції Зоо», Дж. Орвел «1984» та багато інших. Я поринула у світ зарубіжної музики, почула класні групи і виконавців, чиї тексти наповнені глибокими сенсами. Завдяки Девіду я змінила своє ставлення до ЛГБТ+. Бо як можна бути бовіфаном і ненавидіти інших, не таких, тих, хто вирізняється?

Девід і його творчість надихає мене. В першу чергу самій творити: перекладати віршами його пісні, оживляти персонажів прози завдяки його образам, народжувати ідеї творів від почутої фрази, побаченої картини чи фільму. Він надихає мене робити те, на що інакше ніколи б не наважилась. Податися на концерт Queen та Елтона Джона, знаючи, що доведеться ночувати на вокзалі. Зате виявила, що рок-концерти – це ейфорія, заряд енергії і зовсім не страшно. Поїхати в Харків до фанатки Бові із соц. мережі, з якою лиш інколи спілкувались. Так дізналась, що Україною можна цікаво подорожувати, не витрачаючи шалених грошей. Переїхати в іншу частину країни, спробувати себе в новій діяльності, податися на «Книголав» чи «Золотий лелека» і стати фіналісткою… Завдяки Девіду я познайомилась з багатьма цікавими людьми. Він допоміг мені досягти впевненості в собі, своїх силах, знаннях, здібностях і можливостях. Допоміг повірити, що все можливо. Його голос, його музика підтримували мене, коли здавалось, що все втрачено, спонукали пробувати знову, знову і знову, допоки я не досягала мети.

Я вдячна долі, що тієї осені майже 20 років тому побачила Девіда в образі Короля гоблінів. Адже без нього, я була б – не я і в моєму житті багацько всього не відбулося б. І ще більше вдячна, що встигла, змогла майже особисто подякувати йому за все: Девіду сподобалось створене відео-привітання з днем народження. Саме завдяки його творчості я насмілилась дотягнутися до свого кумира.

Дякую, Девіде, за все, що ти зробив для мене, сам того не знаючи! Ти – вчитель, який повністю змінив моє життя, перевернув мій світ.

Умови участі у конкурсі коротких оповідань «Вчитель, який змінив моє життя»