Особливості японської національної свідомості в новелі Акутаґава Рюноске «Усмішка богів»

В. М. Зеленцова

В період епохи Мейдзі (1868-1912) активно проходить формування концепцій японської етики та естетики, японського національного мистецтва. Японська національна свідомість виходить на якісно новий рівень. Літературна спадщина цієї епохи є багатою та цікавою як для літературних критиків, так і істориків, адже детально віддзеркалює японську дійсність кінця XIX - початку XX сторіччя. Цей період привертає увагу багатьох дослідників (Д. Кін, Р. Бенджамін, К. Кодзін, Т. Судзукі, Н. Ліппіт, К. Іто, К. Рьохо, О. Мещеряков та багатьох інших). Теоретичною базою з концептуалізації японської етики, естетики та національного мистецтва стали трактати Окакура Тенсін (учня Е. Фенолози) «Ідеали Сходу» (1903), «Пробудження Японії» (1904), «Книга чаю» (1906). Окакура поширював ідею паназіатства японського мистецтва та японської нації. В його роботах японське мистецтво є досить самостійним, міць японців у вмінні запозичити - перетворити - отримати новий кращий продукт, а Японія постає музеєм азіатської цивілізації [2, 21].

Відклик на теорію Окакура бачимо в новелі Акутагава Рюноске «Усмішка богів». В центрі подій - спроба європейців прищепити християнство японському народу у другій половині XVII сторіччя. Отець Органтіно прибув до Японії з твердим наміром освічення, спрямування японців до своєї віри, але в Японії сили зраджують йому, оптимізм гасне, зростає відчуття неможливості зломити японський дух, «дивовижна сила», чужа йому, вступає в нерівний бій з ним. «У цій країні - і в горах, і в лісах, і в густозаселених містах - усюди ховається якась дивовижна сила, що потаємно ставить перешкоди моїй місії» [1, 112]. Дійсні страхи чужеземця розкриваються у мареннях-снах. Неочікувана зустріч розкриває сутність японської нації та підтверджує остороги отця Орґантіно - християнство ніколи не зможе домінувати у країні сонця.

В новелі розповідається, що різні боги прийшли до Японії (Деусу, Конфуцій, Менцзи), але не вони підкорили Японію, а вона їх. Японці запозичили ієрогліфи, але вони перестали бути китайськими, Японія запозичила мистецтво квітів, але сама японська ікебана відома сьогодні по всьому світу, такий же шлях свого часу пройшов і чай. Головна ідея твору та девіз надії сформульовані в наступних рядках новели: «...ніхто нас не переможе, навіть якщо прийде в нашу країну так, як ваш Деусу <...> наша сила полягає не в тому, щоб руйнувати. Вона в тому, щоб перетворювати» [1, 119].

Бібліографічні посилання:

1. Акутаґава Р. Павутинка: Вибрані новели / Рюноске Акутаґава [пер. І. Дзюб]. - Львів: ЛА «Піраміда», 2006. – 232 с.
2. Макарова О.И. Формирование концепции «национального искусства» в культуре Японии конца XIX - начала XX века : дис. на соискание уч. степени канд. культурологии : спец. 04.2.01 0 6 2 62 7 / Ольга Игоревна Макарова. - М. 2010. – 238 с.
3. Осадча Ю.В. Японська его-проза ватакуші-шьосецу: теорія, генеза, сучасний контекст / Юлія Володимирівна Осадча. - Київ: Наукова Думка, 2013. – 304 с.
4. Karatani Kojin. Origins of Modem Japanese Literature / Kojin Karatani. - Durham: Duke University Press, 1993. – 220 c.
5. Keen D. Modem Japanese Novels and the West / Donald Keen. - Charlottesville, VA: University of Virginia Press, 1961. – 48 p.
6. Lippit N.M. Reality and Fiction in Modem Japanese Literature / Noriko Lippit. NY: White Plains, 1980. – 232 p.

Л-ра: Філологічні науки. – Дніпропетровськ, 2014. – Ч. 2. – С. 401-402.

Біографія

Твори

• Ніс
• Павутинка
• Усмішка богів

Критика

• Жіночий образ у творчості Акутагава Рюноске
• Модерністські тенденції в прозі Рюноске Акутагава
• Особливості японської національної свідомості в новелі Акутаґава Рюноске «Усмішка богів»
• Переосмислення древніх сюжетів у творах Акутаґави Рюноске (на матеріалі новели «杜子春»)
• Тематика та проблематика новели про мистецтво «Одержимий творчістю» Акутагава Рюноске