Когнітивна революція: технології та людство еволюціонують разом

П'ята промислова революція змінить те, як ми мислимо та існуємо.

Неодноразово в історії людства відбувалися технологічні революції, які докорінно змінювали траєкторію розвитку цивілізації. Кожна революція в технології від парового двигуна до інтернету ставала каталізатором радикальних змін.

В даний час ми знаходимося в завершаючій фазі Четвертої промислової революції. Це період, що характеризується плавною інтеграцією фізичного, цифрового та біологічного світів, яка відбувається завдяки інноваціям у галузі штучного інтелекту (ШІ), робототехніки та інтернету речей.

Однак, незважаючи на те, що ми все ще намагаємося розібратися у складностях та можливостях Четвертої промислової революції, є очевидні ознаки того, що ми стоїмо на порозі ще однієї епохи перетворень - П'ятої промислової революції. На відміну від попередниць, вона обіцяє бути когнітивною за своєю природою та характеризуватись безпрецедентною синергією людського та машинного інтелекту. Настання П'ятої промислової революції прискорює новаторські мультимодальні можливості мовних моделей GPT, які доповнюють штучний інтелект сенсорними параметрами та збагачують людський досвід такими методами, які раніше неможливо було собі уявити.

Основа Четвертої промислової революції

Четверта промислова революція — це не просто продовження третьої, це якісно інше явище, коли технології стирають межі між фізичною, цифровою та біологічною сферами. В основі Четвертої промислової революції лежать кілька ключових технологій:

• Штучний інтелект. ШІ — це не просто інструмент, а нова форма інтелекту, здатна вирішувати різні завдання: від аналізу даних до безпілотного водіння.
• Інтернет речей. Ця технологія дозволяє створювати мережу взаємозалежних пристроїв, забезпечуючи ефективнішу роботу у всіх сферах: від «розумних» будинків до промислового виробництва.
• Робототехніка. Сучасні роботи беруть на себе небезпечні чи одноманітні завдання, звільняючи людей для творчих і складних завдань.
• Блокчейн. Ця технологія обіцяє здійснити революцію в галузі транзакцій, забезпечуючи безпеку та прозорість операцій без участі центрального управління.
• Біотехнології. Від методу редагування генів CRISPR до персоналізованої медицини, біотехнології змінюють охорону здоров'я та порушують етичні питання про межі людського втручання.
• Квантовий комп'ютер. Квантові обчислення все ще знаходяться в початковій стадії свого розвитку, однак вони відкривають перспективи недосяжних для сучасних комп'ютерів швидкостей обчислень, що може зробити революцію в таких областях, як криптографія та матеріалознавство.

Система Четвертої промислової революції змінила структуру багатьох галузей, від виробництва та охорони здоров'я до освіти та транспорту. Вона зробила інформацію доступною, структуру влади децентралізованою, а в таких галузях, як зайнятість, управління та конфіденційність, з'явилися не тільки нові можливості, але й проблеми. Простіше кажучи, Четверта промислова революція заклала фундамент всього, що на нас чекає далі.

Майбутнє настало, причому дуже швидко

Простежуючи траєкторію розвитку, бачимо, що зміни, безумовно, назріли. Мабуть, головним елементом є не «що», а «коли». Швидкість змін, обумовлена усталеною експоненційною динамікою, змінюється внаслідок того, що інновації самі стають рушійною силою. ШІ здатний стимулювати інновації як інструмент, крім того, він самостійний і схожий на людський інтелект, в результаті, інновації стають все більш масштабними. Це створює петлю зворотного зв'язку, в якій розвиток ШІ породжує подальший розвиток ШІ, що призводить до безпрецедентних темпів зростання.

П'ята промислова революція визначатиметься подальшим розвитком штучного інтелекту, зокрема таких технологій, як GPT. Ці моделі є чимось більшим, ніж просто інструменти; вони є когнітивними партнерами, які мають переосмислити суспільні структури, економіку і саму суть людського існування. Ймовірно, на нас чекає майбутнє, в якому ШІ стане не просто допоміжною функцією, а основним компонентом наших когнітивних процесів. ШІ підвищить ефективність прийняття рішень, творчого потенціалу та взаємодії з навколишнім світом.

Сенсорний стрибок: від тексту до мультимодальної взаємодії

Останні досягнення в галузі великих мовних моделей означають не просто поступові покращення, а сейсмічний зсув у сфері взаємодії людини та машини. Платформи GPT, спочатку задумані як текстові розмовні програми, були революційними у здатності генерувати людиноподібний текст з урахуванням даних, на яких вони навчалися. Вони могли імітувати розмову, відповідати на запитання і навіть створювати письмовий контент, але їхні можливості обмежені областю тексту. По суті це була одномодальна система, обмежена взаємодією зі світом через один сенсорний канал.

Однак впровадження в ChatGPT функцій розпізнавання мови та зображень перетворило систему на мультимодальну. Це значно розширило її інтерактивну функціональність та розуміння контексту. Розпізнавання голосу дозволяє моделі розуміти та обробляти усне мовлення, роблячи спілкування у реальному часі більш живим і природним. Йдеться не лише про розуміння слів, а й про сприйняття нюансів інтонації, висоти тону та акценту, які додають смислові значення, які часто відсутні в письмовому тексті.

Розпізнавання зображень додає ще один рівень складності. Завдяки цій можливості великі мовні моделі можуть «бачити» та аналізувати візуальні дані, забезпечуючи контекст, який раніше був недосяжний. Наприклад, вони можуть аналізувати фотографії, ідентифікувати об'єкти та навіть розуміти емоційний зміст виразів обличчя. Це величезний стрибок у машинному навчанні, оскільки дозволяє моделі розуміти світ таким, яким його сприймає людина: через поєднання сенсорних даних, які забезпечують цілісне розуміння контексту.

Перехід до мультимодальних можливостей також має значення при використанні моделі у різних галузях. Наприклад, у охороні здоров'я така система великих мовних моделей може допомогти у діагностиці захворювань як на основі вербальних інтерв'ю, так і візуального аналізу даних. В освіті це може створити інтерактивне середовище навчання, адаптоване під потреби учнів, де ШІ здатний зрозуміти як зміст питання студента, так і його замішання чи цікавість, виражені на обличчі чи в голосі.

Але, мабуть, найбільш глибокий вплив цей сенсорний стрибок надає на здатність ШІ повніше розуміти і брати участь у житті. Інтегруючи численні органи чуття, ШІ зможе давати глибокі відповіді, кращі поради та більш осмислені взаємодії, стаючи не просто інструментом, а близьким партнером у різних аспектах життя людини.

За межами декартівського дуалізму

Інтеграція сенсорних можливостей у моделі ШІ — це не просто технологічний стрибок, це зрушення у філософському розумінні інтелекту як штучного, так і людського. Протягом століть дуалізм, проголошений Рене Декартом, був основною концепцією західної філософії, яка розділяла розум і тіло, думку та матерію. Ця дуалістична концепція вплинула на підхід до науки, техніки і навіть етики, часто звеличуючи когнітивні здібності, відсуваючи почуття на задній план.

Однак поява мультимодального ШІ ставить під сумнів цю дуалістичну концепцію. Включення сенсорних даних — розпізнавання голосу та образів — у машини з традиційно логічним пристроєм призводить до філософської трансформації, що виходить за межі простого технологічного потенціалу. Ці досягнення дозволяють комп'ютеру «сприймати» світ у манері, ближчій до людського досвіду, і тим самим скорочують онтологічний розрив між нами та машинами.

Цей процес має далекосяжні наслідки й для теорії пізнання, епістемології. Якщо машини можуть сприймати та аналізувати світ за допомогою сенсорних даних, то вони також можуть сприяти більш тонкому розумінню реальності, що не залежить виключно від людського пізнання. Це ставить під сумнів давні філософські припущення про унікальність людського сприйняття та відкриває нові можливості для дослідження питань про свідомість, буття та природу самої реальності.

Думаю, отже…

П'ята промислова революція, чи когнітивна епоха, — це переломний момент історії людства, здатний перекроїти саму тканину устрою нашого суспільства та нашого існування. На порозі нової доби гармонізація людського та машинного інтелекту стає імперативом розвитку. У цьому переломному періоді слова Рене Декарта «Думаю, отже, існую» набувають нового сенсу. Вони нагадують про те, що когнітивне зрушення, яке ми переживаємо, носить не лише зовнішній, а й внутрішній характер, формує не лише інновації, а й усю глибину нашої суті. У ході цієї когнітивної революції ми зможемо стати архітекторами майбутнього, в якому технології та людство не просто співіснуватимуть, а спільно еволюціонуватимуть.