Як росія краде культурні цінності та українських митців - у дослідженні Ukraїner

На YouTube каналі Ukraїner відбулась прем’єра нового дослідницького проєкту “Деколонізація”, в якому разом з експертами різних галузей розповідає, як росія в різні часи буквально чи ментально поневолювала українців і як нам нарешті обірвати всі зв’язки з нею.

Як Україні повернути вкрадені цінності?

Мультимедійну серію «Деколонізація» відкрив матеріал “Як Україні повернути вкрадені цінності?”, присвячений реституції викрадених культурних цінностей. З початком повномасштабного вторгнення росіяни взялися масово викрадати культурні цінності з тимчасово окупованих територій України.

Сучасне розграбування українських музеїв американське видання New York Times називає найбільшим із часів Другої світової війни. Нині в українці все частіше обговорюють питання повернення культурних цінностей, а мистецтвознавці й культурні діячі намагаюся зробити все, щоб повернути цей спадок. Як Україні повернути втрачені культурні цінності, для чого Росія краде українські надбання та чи можливо покарати її за злочини проти нашої культури -  йдеться у першій серії проєкту “Деокупація”.

Як росія колонізувала українських митців?

У другу серію проєкту під назвою “Як росія колонізувала українських митців?” ввійшли історії відомих постатей, біографії котрих показують процес культурної колонізації. Серед них - Лесь Курбас, Микола Куліш, Микола Гоголь, Анатоль Петрицький, Соня Делоне й Олександр Архипенко.

Дослідники Ukraїner разом із Projector Institute та креативною директоркою Українського інституту Тетяною Філевською кажуть, що країну чекає довгий шлях відновлення справедливості та подекуди складний і болючий процес деколонізації. Втім, успіхи вже є, і вони починаються з самих українців, які відмовляються від російського. Лишень у столиці з 2014 року декомунізовано понад 500 вулиць. Деколонізовувати українських митців потроху починають навіть закордонні музеї. Так, Музей мистецтв Метрополітен у Нью-Йорку визнав художника Архипа Куїнджі з Маріуполя українцем, а не росіянином.

“Важливо працювати з архівами, вивчати нашу історію, повертати втрачені імена, відновлювати наші кіноархіви, друкувати книги, які колись були цензуровані, знищені, спалені, - наголошує креативна директорка Українського інституту Тетяна Філевська. - Ми мусимо по краплинах, по словах, відновити ту історію, яку писали до нас і яку наші вороги намагались витерти повністю, і сказати у вас «нічего не было, никогда вас не было”.

“Сьогодні, коли Росія вкотре намагається нас поневолити, нам стало НЕ однаково Ми усвідомили, що мистецтво – це не просто собі вірші чи картини. Це те, що робить нас українцями, відрізняє серед інших народів, створює нашу унікальність, стає нашою візитівкою і зрештою щитом, яким ми можемо прикритися і сказати: дивіться, ми – не росіяни. І навіть більше, ми можемо сказати: ось це – наше. І ось це теж, хоч Росія чомусь вперто називає його своїм. Тож цей проєкт ще й про відновлення справедливості. Бо московити насправді багато у нас вкрали. І зараз час все це повернути”, - каже сценаристка проєкту Тетяна Ломакова.