Микита Рижих. Добірка віршів «Вічне повернення»

***
тиша дерева
весняне прибирання
спіткає всіх нас

***
конвалії весни
чому їх так багато
чим це не символ

***
бриз підкотився
а ми й не помітили
може цунамі

***
мозок собаки
уже звик до осені
дощ і безхатько

***
дощ і миттєвість
а як бути з осінню
раптом теж пройде

***
невпинна спека
мовчання каже тиші
: це надовго

***
дещо снігове
наприклад біль і щастя
спало на думку

***
осіннє сонце
спало на думку
кладовище надії

***
думки замовкли
листя спіткала біда
осінь підкралась

***
заглуши мотор
десь обабіч дороги
літній вітерець

***
русалонька дме
у скроні літнім дощем
вона щось каже

***
сонячні обійми літа
на перехресті доріг блукає білий кіт
його хутро сяє на сонці