Микита Рижих. Добірка віршів «Вічне повернення»
***
тиша дерева
весняне прибирання
спіткає всіх нас
***
конвалії весни
чому їх так багато
чим це не символ
***
бриз підкотився
а ми й не помітили
може цунамі
***
мозок собаки
уже звик до осені
дощ і безхатько
***
дощ і миттєвість
а як бути з осінню
раптом теж пройде
***
невпинна спека
мовчання каже тиші
: це надовго
***
дещо снігове
наприклад біль і щастя
спало на думку
***
осіннє сонце
спало на думку
кладовище надії
***
думки замовкли
листя спіткала біда
осінь підкралась
***
заглуши мотор
десь обабіч дороги
літній вітерець
***
русалонька дме
у скроні літнім дощем
вона щось каже
***
сонячні обійми літа
на перехресті доріг блукає білий кіт
його хутро сяє на сонці
