Кохання замінить війну. Ярослав Бондар

Звідки вітер віє,
Де війна гримить. 
Серця вогонь палає, 
Від кохання горить.

Що таке страх?
Він не знає… 
Бо кров його 
Від кохання кипить.

Він там зараз в окопі, 
А мила нічку не спить. 
Бо знає, що там її милий 
В бліндажі, під світло свічки, сидить.

Почувся постріл — вже треба бігти.
 І знову милий не спить. 
Серце билось в ритмі битви, 
Але коханої він відчув мить.

Так війна і кохання плелись між собою,
Створивши не бачену в світі броню.
Діставшись до ворога, далась перемога 
У полі в страшному бою.

Кохання має небачену силу.
 Це перемога не тільки в бою. 
Це перемога миру й любові, 
Яка замінила нещадну війну…