Микита Рижих. Добірка віршів «Змієлови»
***
Змієлови пишаються своєю роботою
Джунглі це батьківщина небезпек
Фантомний біль змії виглядає так
Пальці рук намагаються намацати вітер
Іржаве листя лоскоче черево
Сміх перетворюється на залякування супротивника
Брехливі ікла погрожують отрутою якої справді немає
Погляд нишпорить у пошуках дому якого більше немає
***
Немовля у колисці кричить біля церкви лісу
Волхви бояться йти до дантівської порожнечі
Мати посадили до в'язниці за спробу аборту
Немовля живе але про нього нема кому подбати
Герметичне безумство майбутнього Ісуса
Страждати через те що тебе не розіпнуть
***
миша з'їла сонце замість сиру
***
Нагетси у кетчуповій крові
Бургер зі вбитого порося
Гриль працює на повну потужність
Обпалюючи планету
***
Кінцева самота смерті
Кіт перебігає дорогу на червоний колір світлофора
***
Страшно лишень уявити
Як мене уявляють сліпі
***
Орися
Риє
Очами
Біль
***
Нейропластичність
Часу
Дерево родить
Цвіт
***
А зранку хтось
Може померти
***
Дитина ліпить сніг із хлібних крихт
Іржаві очі трави як і раніше зелені
Дитина ліпить мрії
Мрії ліплять дитину
***
Щоранку висмикую волосся на голові
Щовечора мрію поголитися налисо
Щоночі чекаю що застужу голову і помру
По підвіконню тим часом гуляють голуби
У квартиру заходять тіні людей що ніколи не прийдуть
Пісочний замок часу заростає розпачем
***
Моє тіло не хоче змінюватися заради мене
Хоча я дуже хочу зміниться заради твоєї любові
Приходить п'ятниця і ти йдеш із мого життя назавжди
Чорні від гантелей синці покриваються сльозами
Порвана перепустка до спортзалу лежить біля дверей
А над дверима висить петля для маскулінного горла
***
Я приношу тобі у жертву тишу будинку
Дзеркала повторюють голоси яких більше немає
Відлуння відображує надії та вигадане кохання
Стіни та стелі вибухають червоними венами
Я благаю тебе вимовити у темряві слово і ввімкнути світло
Я давно не прошу вимовити тебе слів "я люблю тебе"
Усе на що я здатний це чекати звуку від того хто не прийде
Я вмію чути лише кроки того хто не звйшов до кімнати
Ніхто та ніколи не вміє любити більше ніж дощ що ллється з очей
Жодна хмара крім волосся не здатна на почуття
Жодні грім і блискавка не здатні видати ані крихти звуку
Я приношу тобі у жертву тишу свого будинку але ти мовчиш
***
Сніг
Без ніг
Ходить землею
Поділитися