Корупція

Говорили з другом про переслідування і залякування українських журналістів, які висвітлюють корупцію, пов'язану з постачанням армії. Ми боремося з божевільною країною-сусідкою з автократичним режимом, а деякі «зацікавлені» намагаються створити локальні копії цього явища у нас... Схоже, що гринкевичі і їм подібні — це лише прості цапи-відбувайли і верхівка айсбергу... Виглядає, що корупція досягла розміру епідемії... Як це можна пояснити? Може, корупція — це хвороба? Ми ж не засуджуємо людину, яка підхопила грип: «Ну як ти міг захворіти?!». Але ні. Корупція — це хвороба свідомості. І кожен «хворий» має вилікуватися сам — або йому допоможуть рано чи пізно.

Хочеться спробувати зрозуміти логіку цих людей. Не для того, щоб їх прийняти чи пробачити, а для того, щоб убезпечити себе. Як вони думають? «Війна закінчиться, а нам і нашим дітям потім жити... Хто про тебе подбає, якщо ти сам про себе не подбаєш? Війна йде скрізь, війна за ресурси, обирай, або ти, або тебе: або невідомий тобі Петро загине на фронті від потрапляння кулі у неякісний бронік, який ти за «схемою» для нього замовив, або твої діти помруть від недоїдання лобстерів... Бюджет безрозмірний, він завжди з запасом, вистачить на всіх, але треба поспішити... ».

В Україні дві біди — росія і хворобливе бажання злочинного збагачення усіх, хто має і не має таку можливість...

А ще — пережиток совка з його ментальністю: «як мені платять, так я і працюю», «а мені що, найбільше треба?», «якось воно буде...».

Наскільки можна судити з історії і етнографії, українцям до 1917 року, до приходу більшовиків, були абсолютно не притаманні вище наведені риси характеру. Штучна ідеологія совка, яка трималася тільки на лицемірстві і залякуванні, потрапила у всі сфери життя і психіку народу, і діяла там отруйним чином довгі роки...

росія, що виникла на болотах, завжди була і є джерелом інформаційної і ідеологічної інфекції, найбільшою раковою пухлиною на тілі людства...