Вікторія Алексєєва

Непосильна ноша

  • Іваненко, у вас хлопчик. 3.500, - почула вона найщасливіші слова у своєму житті.

І несла вона його до хати, немов на крилах. Покривала молитвами свою найдорожчу ношу, яка була легенька, як пушинка. Хата їх зустрічала, кліпала вікнами і усміхалася. Тепер у домі буде господар.

А потім хата зіщулилась. А мати посивіла. Ракети. Війна. Повістка.

  • Іваненко? Розпишіться. Рештки, 3 500, - почула вона найстрашніші слова у своєму житті.

І несла вона його вдруге до хати, немов на плаху. І крил не було, і молитви закінчились. Хата розгублено кліпала почорнілими вікнами. І такою непосильною була та ноша вагою у 3.500…

Умови участі у конкурсі драбблів

Читати також


Вибір читачів
up