Біографія Армана Лану
Арман Лану – французький письменник, лауреат Ґонкурівської премії 1963 року – народився 24 жовтня 1913 року в Парижі.
У ранній період свого життя він був учителем, дизайнером коробок для цукерок, працівником банку, художником та журналістом.
У 1950 Лану став редактором літературного журналу «Artheme Fayard», у 1964 – журналу «À la page».
Лану був головою французького телевізійного комітету (Comité de la télévision française) і був призначений генеральним секретарем Міжнародного університету радіо та телебачення (l'Université radiophonique et télévisuelle internationale).
Лану писав у багатьох жанрах: роман, документальна проза, хроніки, драма, поезія (приз Ґійома Аполлінера 1953 року за збірку «Colporteur»).
У період з 1957 по 1965 письменник проводив кілька місяців на рік на курорті Сен-Жан-Кап-Ферра.
1963 року письменник отримав Ґонкурівську премію за роман «Коли море відступає».
Арман Лану літературну діяльність почав детективними романами. З 1950-х виступив з реалістичними творами – антивоєнна й антифашист. трилогія «Божевільна Марго» (романи «Майор Ватрен», 1956; «Побачення в Брюгге», 1958; «Коли море відступає», 1963), дилогія «Історія Паризької комуни» (романи «Полька гармат», 1971; «Червоний півень», 1972). Рухові Опору й викриттю повоєнної буржуазійної дійсності присвячено роман «Бджолиний пастух» (1974). Першу світову війну засуджує в документальному романі «Прощай, життя, прощай, кохання» (1977).
У 1970 Лану разом з Марселем Кравенном (Marcel Cravenne) написав сценарій телевізійного фільму «Лілея долини» за однойменним романом Оноре де Бальзака. У 1980 Лану адаптував для телебачення новелу Бальзака «Шагренева шкіра», знятого Мішелем Фаваром (Michel Favart).
Арман Лану помер 23 березня 1983 року у Шан-сюр-Марні (Франція).
Твори
Критика
Поділитися