Толя Недоля. Метро

Знову повітряна тривога,
Метро заповнене людьми:
Як в цитаделі, у облозі,
Ховають очі від пітьми.

Стоять, сидять, разом чекають,
Коли усіх ворон зіб’ють.
А ті кружляють і шукають
На кого скинути всю лють!

Напитись крові не вдається,
Бо їх очікує кінець.
Як богатир наш лицар б’ється,
Ненависть зводить нанівець.

Стоять, ще трохи піджидають,
І знову рухає метро.
Цих нелюдів ми подолаєм,
Як би це складно не було!

Київ, під час повітряної тривоги, 04.11.2023