Зіняк Олександр. Відьми

З численних міфологій
Й успадкування чар
Угода з надприроднім
В основі цій лежать.

А вірш саме про відьом
Котрі є серед нас
Що вчаться чаклувати
Щоденно й повсяк час.

Одна була молодша
А друга геть стара
Та ціль їх об'єднала
Творити ті дива.

Були вони потворні
Без жодної краси
Постійно язиками
Базікали вони.

Стара була горбатий
Кульгава і крива
Та керувать погодою
Вона іноді могла.

Існує і повір'я
Відоме із давна
Що силу передати 
Інша відьма їй могла.

Та хто там передав їй
Невідомо дотепер
Та підкорившись долі
Несла вона свій хрест.

Несла його завзято
Мов демоном була
І відмацька мітка
На очах її була.

Поширилось повір'я
У дивні тим селі
Що відьмам притаманно
Чаклувати вдень й вночі.

Удень вони ходили
Як зомбі по селі
І пліткувать уміли
Всіх брудом облили.

Плескали язиками
Аж піна з уст ішла
А дивним оберігом
В них мітла завжди була.

Ті відьми дозволяли
Говорити казна-що
Всіляко наганяли
Несли вони лиш зло.

І образи тих відьом
Вже приїлися в селі
Що всяк оберігався
Їх зустріти у дворі.

Бо були вони лихими
Потворні наче слизняки
Із рота вилітали
Замість слів у них плітки.

Колись тих відьм палили
Бо були від сатани
Наче демони ходили
По святій вони землі.

На таких і полювали
Переслідували їх
І набувши звинувачень
Їх губили як могли.

Люто їх тоді карали
Щоб викорінювати їх
Та вочевидь невслідкували
Раз живуть вони понинь.

Ох виж відьми і лихі
Серед інших баб в селі
Живете таке життя
Де татко ваш є сатана.

Очі у вас завидющі
Морди ті такі хитрющі
Бридкі ви шмари і потворні
І чвари сієте гидотні.

Є відьми інші - Конотопські
Явдоха Зубиха в них є за героя
Оце відьма дійсно, баба ще та
Розумна, кмітлива і зовсім незла.

А є ще відьми і такі
Котрі прогонять і чортів
Слова такі вони знають
Що вражі солдати до раші тікають.

"Буде тобі враже,
Так як відьма скаже"-
Оце говорять заклинання
Несучи погані прокляття.

Отаких відьм не можна карати
Їх потрібно любити і поважати
Бо слова і діла вони творять
Для Перемогти супроти потвори.

Виж відьми не такі
Ви паскудні і бридкі
Робите все проти народу
Для винищення нашого роду.

Вас, Парасок, потрібно ловити
Щоб осиковий кіл в саме серце всадити
А потім усіх вас
В болоті втопити.

Ми вас відьми небоїмося
Ми в Бога вірити нестидимося
Ми віримо в Бога і в душу солдата
І нам Україна - як рідная мати!