Анатолій Кос-Анатольський. Гуцульська токата

Фортепіанна мініатюра «Гуцульська токата» 1958 року.
Етюдна фактура композиції сповнена виразним гуцульським колоритом, що виявляється в окремих мелодичних проведеннях у верхній теситурі, що мають споріднення з мотивами народних пісень. Рельєфної національної визначеності мініатюрі надає гуцульський лад, майстерно вплетений у гармонічну палітру фортепіанної фактури. Технічний прийом martellato передає стрімкість гірської енергії і сприймається як імітація гри на цимбалах.

У «Гуцульській токаті» використаний прийом наскрізного розвитку музичного матеріалу, характерний для сецесійної естетики. З кожним проведенням тематичного матеріалу збільшується динамічна напруга стихійного карпатського танцю, яка досягає свого апогею наприкінці і ефектно завершується несподіваним,
різко обірваним акордом, – дуже характерний прийом для модерного стилю. Гостроти звучанню додають чисті кварти і квінти, які контрастують із
хроматичними пасажами. Сецесійні риси яскраво представлені в гармонічній палітрі п’єси введенням звучань збільшених та зменшених тризвуків, що надає музиці насиченого колористичного забарвлення.