Документальний фільм «На честь» про військову символіку України

Документальний фільм «На честь» — прем’єра на Суспільному

У пʼятницю, 6 грудня, о 21:00 на телеканалі Суспільне Культура, о 22:15 на Першому каналі Суспільного Мовлення та на ютуб-каналі Першого відбудеться прем’єра документального фільму «На честь». Стрічка присвячена бойовим підрозділам Сил оборони України, які носять імена видатних українських воєначальників та військових або важливих історичних подій, а також їхнім нарукавним знакам, символіці і військовій естетиці.

Документальний фільм «На честь» — це розповідь про те, як і чому героїчні підрозділи української армії отримують «іменні» назви і як створюється новий дизайн нашого війська. У стрічці військовослужбовці діляться історіями, які стоять за символікою їхніх бригад, розкриваючи, як ці знаки відображають багатовікові військові традиції України. А допомагають їм у цьому експерти: художник-геральдист Олексій Руденко та історик, автор історичного блогу Євген Мурза. Нараторами фільму стали український письменник та військовослужбовець Сергій Жадан і захисниця «Азовсталі» Катерина Поліщук (Пташка).

Автори фільму, досліджуючи історію створення військової символіки, виокремили для себе нарукавні знаки, які справили на них найбільше враження. Творці поділилися своїми улюбленими емблемами та розповіли, чим саме вони їх вразили.

«Це той випадок, коли очі розбігаються: нова айдентика Сил оборони виглядає й ультрасучасно, і водночас несе риси візуальної естетики різних періодів нашої історії — від УНР через козаччину й аж до княжої доби. От якраз від княжої доби я млію найбільше, зокрема від епохи Великого князівства Литовського — періоду історії, нашу пам'ять про котрий росіяни і радянці хотіли стерти найбільше. Тож мій найулюбленіший з усього фільму — нарукавний знак 40 окремої артилерійської бригади імені Великого князя Вітовта. Все лаконічно, гарно, вивірено і з погляду правил геральдики, і з історичної точки зору: центром композиції є наконечник списа з хрестом, особистий знак Вітовта. А ще мені якось особливо симпатична пані з позивним Волина з цієї бригади — ви побачите її у фільмі», — розповідає сценарист Альберт Цукренко.

Авторка ідеї і продюсерка фільму Катерина Феленюк розповідає, що кожен нарукавний знак, представлений у фільмі, має свою силу й унікальну історію, і також ділиться своїм фаворитом: «Насправді всі нарукавні знаки, про які розповідаємо в фільмі, потужні. Але мій найулюбленіший — це 72 окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Символіка тут чітка і зрозуміла, в ній все те, що використовувала однойменна кавалерія армії Української Народної Республіки: чорний трикутник як чорні шапки з чорними шликами, череп та напис "Україна або смерть". На мене ця емблема справляє ще і якийсь емоційний вплив — войовнича агресивність поруч із непохитним фаталізмом готовності до загибелі. Контрастне тріо чорного, червоного і білого кольорів має лякати ворога — і воно справді лякає: у фільмі навіть є цитата одного такого переляканого», — додає вона.

Режисер стрічки Олексій Мулявін зізнається, що обрати улюблений символ серед багатьох було нелегко. «Мені досить складно виокремити якусь певну символіку поміж інших, оскільки за кожною з них сторіччя боротьби. Перемог і поразок. Сторіччя знань і досвіду, що формували нас як українців. Формували як націю. Націю Воїнів. Але якщо обирати... Люблю все, що пов'язане зі слов'янською міфологією, тому, мабуть, з особистих естетичних уподобань, зупинюся на символіці 3 бригади оперативного призначення ім. полковника Петра Болбочана. Стилізоване зображення бога Руєвіта — символу мужності й успіху», — зазначає режисер.

Захисниця «Азовсталі», нораторка фільму Катерина Поліщук з позивним Пташка поділилася своїми враженнями від роботи над стрічкою: «Сподобалось працювати з командою: професійні й позитивні люди, добре налагоджена комунікація та співпраця. Багато інформації, про яку я раніше, бувши цивільною, навіть не здогадувалась. Українці мають знати свою історію, бо кожна з цих бригад, історія кожної з них — пазли, з яких складається наша перемога. Тисячі бійців під іменами героїв минулого, під славетними знаменами десять років захищають наш суверенітет ціною свого життя, здоровʼя, карʼєри і майбутнього. Ми повинні знати цих людей, ці знамена та їх історію. Бо ця історія у нас одна на всіх. От цей фільм і наближає наше суспільство до свідомого розуміння, з чого складається наша боротьба», — розповідає вона.

Письменник і військовослужбовець Сергій Жадан, який став одним із нараторів фільму, підкреслює значення проєкту: «Для мене великою честю було долучитися до цього проєкту, оскільки він стосується важливих речей, а саме, тих трансформацій, змін, які відбуваються в українському війську, в Силах оборони. Наша армія дійсно змінюється, вона набуває все більш чітких суто національних рис, наповнюється національними цінностями. І те, що багато бригад нині носять імена українських героїв — теж ознака того, що військо повертається до своїх джерел, орієнтуючись саме на своїх воїнів. Це дуже важливо на шляху поглиблення ідентичності українського бійця», — розповідає він.

Дивіться 6 грудня документальний проєкт «На честь»: