Толя Недоля. Напів
Напівлюбов,
Напівстосунки,
Напівобійми, поцілунки,
Напівнесказані слова,
Напівзавислі в напівтиші.
Як полонити серце глибше
Ніж упівсили, – аж до дна,
Зім'яте побутом? – Хтозна!
Наполовину, – бо нема
Того великого кохання,
Яке хвилює щогодини!
Може, насправді б захопило,
Якби палало не напів –
На повну, щоб зморило сумнів.
Щоб підказало – Це вона!
Люби! Візьми її назавжди!
Не муч її «напівлюблю»!
Якщо нема
Ще найсправжнішого! –
Нехай вишукує сповна
І виглядає у вікні
Напівзаплакана й сумна,
Того, хто їй назавжди треба!
Хай не марнує це життя
Напівкоханням без потреби
Для того, хто не робить крок,
І не засвоює урок –
Лишень ховає в небуття
Свої непевні побажання!:
– Не намагайся обдурити,
Кроїти не своє буття!
Твоє незріле – не замінить
Напівзмарноване життя!
Тому біжи напівподалі,
Зібравши всі напівдеталі,
Назавжди! Без повороття!
Напів... - Нещире! -
Не життя!
04.12.2024