Аґон (старогрецьке agon "змагання")
1. У Стародавній Греції щороку відбувалися аґони спортивні та артистичні змагання. Існував "аґон” для хорів, драматургів (510 р. до н. е.), акторів (410-20 рр. до н. е.).
2. В античній комедії (Арістофан) аґон - це діалог і конфлікт між ворогами, таким чином, серцевина п’єси.
3. З часом аґон чи точніше “принцип аґону” поширився на конфліктні стосунки між протагоністами. Діалектика “виступ/відповідь" протиставляє протагоністів. Кожен протагоніст пірнає з головою у дебати, які відображаються в драматичній структурі й переростають у конфлікт. Деякі теоретики вважають, що діалог (і сти-хомітія) є емблемою, зокрема, драматичного конфлікту та театру взагалі. Однак слід пам’ятати, що в основі деяких драматургій (наприклад, епічних та абсурдних) не діє принцип аґону характерів дії.
4. У теорії ігор Р.Кайуа (R. Caillois 1958) аґон с одним з чотирьох принципів керування ігровою діяльністю (“іллінкс” як пошук правди; “алеа" як роль випадковості; “мімезис” як потяг до імітації).
