Тип ролі актора, що відповідає його вікові, зовнішньому виглядові й стилю
гри. Наприклад, амплуа “субретки”, “першого коханця” тощо.
Амплуа залежить від віку, морфології, голосу й особистості актора. Розрізняють, зокрема, комічні та трагічні амплуа. Існують його численні класифікації. Кодифікація амплуа свідчить про потребу законотворення в мистецькій галузі на кшталт законодавчих актів Наполеона Бонапарта, який у своєму московському декреті опублікував перелік амплуа. Будучи поняттям - “байстрюком” між дійовою особою й актором, який її втілює, амплуа виступає синтезом фізичних, моральних, інтелектуальних і соціальних рис. Класифікація амплуа можлива за різними критеріями:
– соціальний рівень: король, слуга, васал;
– костюм: плащ як роль (перші ролі та засновники комедії); корсет як роль
(наприклад, селянки в комічній опері в корсетах і спідничках);
– характер: хитрун, закоханий, зрадник, шляхетний батько, дуенья.
Відійшла в минуле “фізіологічна” концепція акторської ролі, котра базувалася
на тому, що актор повинен відповідати певним типам репертуару й утілювати дійову особу. Цю концепцію можна було зустріти у виставах міщанської драми, класичної комедії та комедії дель арте. Нині, принаймні в американському театрі, її вже не дотримуються. Однак, скажімо, в Мейєрхольда (Meyerhold, 1975 : 81-91), спостерігаємо її відновлення, хоча вже в зовсім іншому контексті.
