Н.Нейбургер. За 28 днів весна, кохання…
Сплахували хмари останнім промінням,
Що сонце за собою несло.
Заходився цвіркун якимось голосінням,
Та мені не до того було.
І сонце вже й сіло, самі світлячки
Літали по кругу довкола.
Хоч довгі були ті балачки
Ми розуміли — з півслова.
Роздмухував вітер пухнасті кульбаби,
Та полем розквіт горицвіт.
Хотілось сказати своїми словами,
Той сердечний думок політ.
Освітлювали зорі новими барвами,
Задумливі тіні облич.
І місяць світив, наче просто над нами,
Світла й тепла була тая ніч.
Гілки тих дерев, що стояли довкола,
Шуміли листям своїм.
Наче це їхня таємна та змова,
Зачудувати шурхотом своїм.
Сиділи ми довго, їм на угоду,
Сміялися дзвінко у тиші гучній.
В очах твоїх наче — дивитись у воду,
Розгледіти хочеться образ там свій…
Умови конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»
Усі учасники конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/za-28-dniv-vesna-kokhannja
