Н.Рожко (Даниленко). За 28 днів весна, кохання…

Маріїне кохання

Варила дівка зілля, ложкою мішала,
Що від нього буде, добре вона знала,
Голівки від маку у долонях терла,
Хоч іще снувала та душа вже вмерла.
Жених без соромний не сказав ні слова,
Дізналася від подружок, що існує змова,
Обіцяв кохати вічно і без тями,
Сватів казав ждати, таїтись від мами,
Пригортав до себе, обіймав, приходив
Заглядав у очі та з розуму зводив.

Як в солодкім меді втопилася бджілка,
Так у тім коханні, обманулась дівка,
Дізналася бідолашна що в нього весілля,
Натріпала маківок і вже варить зілля,
Звечора тихесенько вип'є ту отруту,
А зраночку біла, мертва і уже не тута.

У однім дворі весілля пів села гуляє,
А в другім в труні Марійка і горя не знає,
Не сама пішла з малятком в ті світи блукати,
Стане воно потерчатком, батечка хапати,
Знайде матінка під піччю чавунець з під зілля,
Заплаче за донечкою, прокляне весілля.

Старий цвинтар в Новачисі, майже при дорозі,
За цими покійними, висохли вже сльози,
З грудей нашої дівчини виросла тополя,
Гірким було її кохання і гіркою доля.
Заросли там всі могили густими кущами,
Давно нема Маріїчки на цім світі з нами,
Не збереглося з її личком жодної світлини,
Не згадає вже ні хто, ні дівки, ні дитини,
Кожну весну пробираюсь, крізь густий бур'ян,
Щоб зірваними квітами згладити обман.

Присвячується Марії Каланчук з с. Новачиха.

Умови конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»

Усі учасники конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/za-28-dniv-vesna-kokhannja