Кароліна-Пташка. За 28 днів весна, кохання…
Тихе зізнання
«Хочу тобі де в чому зізнатися», – сказав він, продовжуючи гладити її волосся, ніжно замотуючи пасмо на палець, щоб потім знову повільно розмотати його назад.
«У чому?», – вона розвернула голову до нього, і довго-довго дивилася у його волошкові очі, поки він не продовжив.
Вона якось хотіла б пожартувати – перше, що він побачив у своєму житті – це були волошки – інакше як ще пояснити це волошкове сяйво його очей? Проте досі не могла визначити – коли це було б доречно.
«Я одразу полюбив тебе. Варто тобі було лише зайти до тієї кімнати – там, де ми вперше зустрілися. Ти тоді щось метушилася трохи, викладала різні ласощі на стіл на честь свого Дня народження, і вже тоді все сталося».
«Ого, так швидко?», – вона задумливо подивилася у небо у поклала голову йому назад на коліна.
«А для чого ж затягувати? Думаю, з тобою по-іншому і не можна. Ти занадто красиво-ніжна, щоб закохуватися у тебе довше. Мені достатньо було подивитися на тебе – і кожна клітинка мого тіла почала пульсувати у такт із твоїм серцем, твоїм диханням.
Варто мені було вперше – і при тому – випадково – торкнутися твоєї руки – і я вже ніколи не зміг забути її тепла.
Може, ти і не знаєш цього – але часом – любити людину, коли вона і гадки немає про це – буває простіше простого.
Ти просто радієш жити з цією людиною в одному світі, ходити одними й тими самими сходами, дивитися на одне і те ж сонце – разом блукати невідомими вуличками міста.
Жити».
Його слова її хвилювали і колихали водночас.
Вони пропрацювали разом майже рік – і ось – в передостанній день контракту вона знаходить дивну записку у сумочці «зустрінемося сьогодні коло озера о 22. Л.», і впізнає його почерк.
Приходить – а там стоїть він – усміхається і дрижить водночас, простягає польові квіти – каже: «Сам назбирав, допоки чекав», – а потім: «До речі, я… люблю тебе».
Умови конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»
Усі учасники конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/za-28-dniv-vesna-kokhannja