Кочерган Златослава

Весняні передзвони

Розмріялась весна, цвіла, палахкотіла.
Відкрила небо світлу і дощу.
Вдягнула сині крила і летіла,
Будила землю від сумного сну.
Ось сонце на причілку сіло й пише,
свої вірші присвячує квіткам.
Бузковий легіт мріями колише,
співає серенади горам і лісам.
Я ту весну зустріла на світанку,
коли варила зілля з снів-думок.
Вона вдягнула плаття із серпанку,
летіла в колісниці з зір-свічок.
Лети ж ,Весно, розвій той чорний смуток!
Посій нам зерна радості в душі.
Стели килим із ніжних незабудок.
Поклич із вирію лелечині ключі.
Весна всміхнулась тихо, загадково
торкнулась неба чарівним крилом.
І так меланхолійно і казково
розвіялась легким живим зелом.
Весняні менестрелі як в казковім замку,
в своїх палатах пісню затягли.
Пегасами, запряженими зранку
молодик- день до сонечка несли.
Моя Весно, о будь благословенна
Звели біді звалитися в Тартар.
Я знов світанками і сонечком натхненна
весна- життя, то - справді Божий дар!!!


 



Умови конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»

Усі учасники конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/za-28-dniv-vesna-kokhannja

Читати також


Вибір читачів
up