Віктор Насипаний. Марець
Біжать бруньки у небо соні, мляві.
Сорочить люд, плете думки лінії.
Бентежити вітер сні берег біляві,
А дітки гублять сміх ясний щасливі.
Мудрує день, тепла хильнувши трохи,
Бо хитрий марець дурить, наче циган.
Танцюють голуби, як скоморохи.
Збігає час шалений, наче дзиґа.
В задумі сонце, не цвіте янтарно.
Його гніздечко давнє, та схололе.
Бо сірими нитками сума тайно
Павук дощу сплітає небо кволе.
14.03.2025
марець - березень