Віктор Насипаний. Додому

Додому

Дрібненький дощ стрічає мило.

Дитинства двір. Верба похила.

Немає людей, діток, шуму.

Лиш тиха радість. Трохи суму.

Я виріс тут, і дяка Богу.

Не раз у світі шукав дорогу.

На зустріч знову йду з тобою,

Мій древній двір, де все з любов'ю.

А день, мов сивий дід на лаві.

Каштани рідні кучеряві.

А я іду до мами в гостях,

Де липи ждуть старі, як осінь…

14.03.2025

Читати також


Вибір читачів
up