Поділитися:
Денис Шевченко

Камінь Часу тремтів у моїй руці, палац темного мага валився, а над головою ревіли небесні змії. Пророцтво було чітким: якщо я не вставлю артефакт у древній вівтар до заходу третього сонця, реальність згорнеться в себе, мов старий сувій.

 У мене було дві хвилини, щоб врятувати світ.

Я біг.

Серце билося, мов барабани орків у бою. Попереду — ворота храму, вкриті мохом, часом і кров’ю героїв.

Одна хвилина.

Я заповз усередину, перестрибнув уламки, дістався вівтаря.

П’ятдесят секунд.

Камінь блиснув. Світ затих.

Я підняв його над головою — і тут почув голос.

— Ти впевнений, що врятуєш саме той світ? — прошепотіла тінь за спиною.

Я обернувся. Моя тінь… посміхалась.

— Що ти таке? — прошепотів я.

— Я — ти. Але з майбутнього. І я вже зробив це. Вісім разів. І щоразу — катастрофа. Людство не заслуговує другого шансу.

Я здригнувся.

Двадцять секунд.

— То що ти зробив?

— Я… кинув камінь у прірву. І світ звільнився.

П’ять секунд.

— Тепер — твій вибір.

Я подивився на артефакт, на вівтар… і зробив крок назад.

Світ затремтів. І... усміхнувся.

    

                                    

Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»

Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob

                                    

Рекомендуємо: новий конкурс «ComicVibe».
Умови участі тут: https://konkurs-maljunkiv-uljublenykh-heroyiv-komiksiv-comicvibe

Читати також

up