Ількович Анастасія. Конкурс драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
У мене було 2 хвилини, щоб сказати все.
Що люблю. Що чекаю. Що боюся втратити.
Дві хвилини — це майже нічого. Це п’ять поглядів. Один обійм. Один ковток повітря, який не лізе в груди. Це занадто мало для серця, яке хоче кричати, тримати, не відпускати. Автобус стояв, ніби чекав не тільки його, а й мене — щоб я встигла втиснути у ці миті все, що не сказала за місяці мовчання. Він був спокійний. У пікселі, в берцях, із рюкзаком, який, здавалося, важив більше за нього самого. Я стояла біля воріт і вперше не знала, як дихати. Бо десь там, куди він їхав, свистить не вітер. Там свистить щось інше — глухе, металеве, те, що не питає, чи ти чекаєш на когось.
У мене було 2 хвилини, щоб запам’ятати його погляд.
Прямий, теплий, без страху. З тією мужністю, яку я не можу ні зрозуміти, ні пояснити. Але вона була в ньому — в очах, у тому, як він поправив наплічник і сказав:
— Все буде добре.
А я кивнула. Усміхнулась. Хоч усе всередині стискалось у вузол. А потім — довге мовчання в телефоні. І тиша у вістках. Стук серця відлунював у кожній клітинці тіла. І я досі не знаю, чи вистачило йому моїх двох хвилин..
Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob
Рекомендуємо: новий конкурс «ComicVibe».
Умови участі тут: https://konkurs-maljunkiv-uljublenykh-heroyiv-komiksiv-comicvibe
