Паш Ченко. Конкурс драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Ромашки
Червень. Обідня перерва. Завод.
У неї було дві хвилини, щоб подати роботу, яку вона вивіряла весь місяць.
У грудях все стискалося.
- Подати, не подати…
Білі пелюстки падали додолу.
- Подати, не подати, подати…
Не подати.
Неля глянула на годинник. Секунди невпинно бігли вперед.
Вона з дитинства мріяла стати письменницею.
Секунди не зупинялись.
Вітер розносив десятки обірваних пелюсток у її ніг.
Часу майже не лишилося.
Усі хотіли, щоб вона спробувала.
Друзі хотіли.
Рідні хотіли.
Знайомі.
І вона хотіла.
Неля поглянула у чисте небо і важко видихнула.
Дістала з кишені телефон та натисла кнопку
“Відправити”.
Через два тижні оголосили результати конкурсу. Її прізвища серед переможців не було.
Вона зціпила зуби й кинула телефон.
- Так і знала… Не потрібно було.
Більше вона не подавалась на конкурси, проте часто купувала ромашки.
Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob
Рекомендуємо: новий конкурс «ComicVibe».
Умови участі тут: https://konkurs-maljunkiv-uljublenykh-heroyiv-komiksiv-comicvibe
