Нобелівську премію з фізики присудили за дослідження передачі квантової інформації
Нобелівський комітет оголосив імена лауреатів премії 2022 року з фізики.
Нагороду присудили вченим Альону Аспе (Франція), Джону Ф. Клаузеру (США) та Антону Цайлінгеру (Австрія) з формулюванням «за експерименти із заплутаними фотонами, відкриття порушення нерівностей Белла та новаторство у квантовій інформатиці».
BREAKING NEWS:
— The Nobel Prize (@NobelPrize) October 4, 2022
The Royal Swedish Academy of Sciences has decided to award the 2022 #NobelPrize in Physics to Alain Aspect, John F. Clauser and Anton Zeilinger. pic.twitter.com/RI4CJv6JhZ
Теорема Белла доводить, що незалежно від наявності прихованих параметрів, що впливають на фізичні характеристики квантової частки, можна провести серійний експеримент, чиї статистичні результати підтвердять або спростують наявність таких прихованих параметрів квантово-механічної теорії.
Джон Клаузер, зокрема, створив пристрій, який запускає одночасно два "заплутані" фотони (частка, здатна існувати, лише рухаючись зі швидкістю світла). Внаслідок цього вдалося довести порушення нерівності Белла.
Ален Аспект зумів доопрацювати цей пристрій, щоб його початкові налаштування не впливали на кінцевий результат. Антон Цайлінгер вивчав стани квантової заплутаності. Його дослідницька група зуміла продемонструвати явище, яке називається квантовою телепортацією - воно дозволяє переміщати квантовий стан від однієї частки до іншої на відстані.
У Нобелівському комітеті наголосили, що основи квантової механіки - "це не просто теоретичне чи філософське питання".
У даний час активно проводяться дослідження та розробки, спрямовані на використання особливих властивостей окремих систем частинок для створення квантових комп'ютерів, коригування вимірювань, створення квантових мереж і встановлення безпечного зв'язку з квантовим шифруванням.
Минулого року Нобелівську премію з фізики розділили вчені Сюкуро Манабе та Клаус Гассельман («за фізичне моделювання клімату Землі та надійний аналіз глобального потепління») та Джорджо Парізі («за відкриття того, як порядок та флуктуації взаємодіють у фізичних системах від атомів до планет») ).
