Український композитор Богдан Котюк

Котюк Богдан Миколайович (нар. 21 серпня 1951, м. Львів) – український композитор, етноорганолог, диригент, лектор-музикознавець, музичний критик, прод’юсер, шеф-редактор видавництва “Collegium musicum”.

Походження

По лінії батька – галицько-волинські землевласники, винахідники-механізатори. Прадід Опанас Кот і дід Федір Котюк з родинами були репресовані комуністичною владою. Батько Микола Котюк – інженер-винахідник.

По лінії матері – сім поколінь львівської україно-русинської інтелігенції: греко-католицькі священики, релігієзнавці, філософи-науковці, громадські діячі, музиканти.

Прапрадід о.Кирило Стефанович – архієпископ Вірменської єпархії у Львові. Прадід о.Юліян Целевич – засновник Українського товариства “Просвіта”. Прадід о.Григорій Ярема – професор, філософ, релігієзнавець. Дід о.Мар’ян Ярема – протягом трьох десятиліть священик церкви Успіня Богородиці на вулиці Руській у Львові. Бабуся Ольга Гуглевичівна-Ярема – оперна співачка, яка виховувала онука Богдана в любові до Бога і музики. Мати Софія Ярема-Котюк – піаністка, хормейстер і концертмейстер.

Освіта

1957 – Підготовча студія при Львівській консерваторії.

1958-1969 – Львівська середня спеціальна музична школа-інтернат ім. Соломії Крушельницької. Спеціалізація – фортепіано та історико-теоретичні дисципліни.

1969-1974 – Львівська державна консерваторія ім. Миколи Лисенка, факультет – музикознавство. Спеціалізація – історія музики, наукове дослідження, критика, фольклористика.

1976-1983 – Львівська державна консерваторія ім. Миколи Лисенка, композиторський факультет. Спеціалізація – теорія музики, музична драматургія, поліфонія, органологія, редактор.

1982-1983 – Київський інститут підвищення кваліфікації спеціалістів, диригентура. Спеціалізація – симфоджаз оркестр (паралельно зі студіями на композитор. факультеті у Львові).

Професійні здобутки

1968 – праця у якості композитора, коментатора, автора програм на радіо, ТБ, у пресі.

1977 – Дисертація «Неофольклоризм і способи втілення фольклору в сучасній музиці».

1983 – Захист дипломної композиторської роботи – Симфонія для потрійного складу – 3 ч.

1983 – Вступ до молодіжної секції Спілки композиторів УРСР – Львів.

1985 – Вступ до Спілки композиторів Союзу РСР та УРСР – Київ. Зараз – Національна Спілка композиторів України.

1989 – Створення «Концепції музичного виховання дітей шкільного віку».

1991 – Публікація: «Школа гри на сопілці». – Національно-патріотичне виховання в школі через вивчення музичного інструмента, фольклору та розвиток творчого мислення. – Методичний підручник з власними художніми вправами [опрацьовано спільно з першим професійним сопілкарем Романом Дверієм].

1993 – Заснування у Львові першого в Україні Товариства Ріхарда Ваґнера – співзасновник і директор.

2001 – Заснування видавництва “Collegium musicum” Львівського Товариства Ріхарда Ваґнера – засновник і шеф-редактор.

Педагогічна діяльність

1971 – викладач у культурно-освітніх та музичних училищах Львова та Луцька.

1976 – диригент камерних та естрадних оркестрів і ансамблів у Львові та області.

1984 – викладач музично-теоретичних дисциплін у Педагогічному інституті Дрогобича.

1986 – вчитель СШ № 90 у Львові. – Спецкурс «Музика». Естетичне виховання школярів.

1989 – викладач кафедри фольклористики і народної творчості Львівської консерваторії.

Суспільна та громадська активність
1990-1996 – Повноважний представник німецьких гуманітарних організацій в Україні.

1997 – Організатор ініціативної групи по створенню нового Ротарі-Клубу у Львові.

1998 – Президент-засновник Ротарі-Клубу «Львів-Леополіс».

2000-2005 – Офіцер Rotary District 2230.

23.10.2013 – Найвища нагорода за служіння суспільству “PAUL HARRIS FELLOW” від President Rotary International 2013-14 Ron Burton.

Творчість Богдана Котюка

Творчість Богдана Котюка – це полістилістичне явище в сучасній українській музиці, якому найкраще відповідає визначення ф’южн. Його індивідуальний композиторський метод характеризує сплав різночасових, різножанрових і широких за діапазоном музичних висловлювань: від глибоко філософських і сакральних до сповнених енергетики й динамізму технічної революції пошуків нових форм у музичній драматургії та сонористиці.

Як для вокальної, так (особливо) й для інструментальної музики Б. Котюка властивим є перфекціонізм в оволодінні фактурою музичної тканини, що проростає із будови та технічних особливостей музичного інструменту. Композитор сповідує тісну співпрацю з виконавцем своїх творів. Це відбувається вже на стадії формування музичної концепції та формального втілення задуму в нотному викладі.

Особливо важливою для Богдана Котюка як творця є актуальність музичного висловлювання у тісній взаємодії з новаціями життя та адекватним художнім осмисленням сучасності через застосування новаторських знахідок у музичній атмосфері сьогодення.

Науково-методичні праці

• Котюк Б. Способи втілення фольклору в творчості композиторів ХХ ст.. – Архів Львівської державної музичної академії ім. М.В.Лисенка. – 1974. – 92 с. (одиниця зберігання 1597).
• Котюк Б. М.   Виховання національної свідомості в учнів на основі народної пісні / Б. М. Котюк // Матеріали обласної наук.–практ. конф. «Народна пісня в музичному вихованні школярів». Укр. фонд культури. – Л., 1990. – С. 23–28.
• Котюк Б. М. Чи любите ви Ваґнера? / Б.М.Котюк // Українська музика. – Науковий часопис, 2 (8). – Львів, 2013. – С. 74 – 78,
• Котюк Б. М. Сила “Персня”, або король і Товариство. / Б.М.Котюк // Українська музика. – Науковий часопис, 4 (10). – Львів, 2013. – С. 56 – 66,
• Котюк Б. М. Державний гімн та інша символіка. / Б.М.Котюк // Українська музика. – Науковий часопис, 2 (12). – Львів, 2014. – С. 80 – 96.