(1850–1889)
Емінеску-громадянин кличе до високих ідеалів; як поет-лірик він розкриває хвилюючий світ людських переживань, і його поезія є найяскравішим виразником творчого генія румунського народу. Міхай Емінеску був романтиком-бунтарем, який шукав виходу з віку вульгарності, з трагічної дисгармонії між особистістю та суспільством.
М. Емінеску дав друге життя старовинним переказам і казкам. І це була данина генію народу, безсмертній народній поезії. У народній творчості Емінеску шукав і знаходив первозданну чистоту почуттів, безмежні багатства мови, чарівну гармонію форм, які він переносив у свою поезію.
Його поезія черпала натхнення в усній народній творчості, і це надавало їй народність, силу та новизну. Звертаючись до різних фольклорних джерел, М. Емінеску шукав у них матеріал для побудови художніх образів, народну думку, елементи форми.
Твори
Критика