(нар. 1939) Ключовим і оригінальним для всього творчого доробку Ігоря Калинця стала тенденція вимірювання саме сучасності минулим, а не навпаки. І ця дотичність з історією допомагає поетові легше зносити складнощі сьогоднішнього дня, дає можливість поєднати його з минувшиною не через паралелізм, а на рівні духовного усвідомлення. Однією з найхарактерніших рис усієї творчості І. Калинця є оригінальне оспівування калини — національного символу, крізь який він бачить непохибний шлях до себе, до пізнання себе у цьому світі. У І. Калинця навіть публіцистичність має глибоко інтимне забарвлення. Поет усе перекладає на мову серця, на мову простих людських почуттів, які, однак, за всієї своєї природності, набирають високого небесного значення, що й створює умови для писання публіцистичної поезії, а не віршованої публіцистики. З віртуозною вправністю використовуючи свій досвід віршописання канонічними розмірами та строфами з нормативним римуванням, Калинець створює оригінальну верліброву поезію, строфічне багатство якої полягає передусім у його особливій, суто індивідуальній манері письма. Твори Критика |