(1729–1781)
В основі сюжету п'єс Готгольда Ефраїма Лессінга лежить трагічна ситуація. Але в трагічну ситуацію вплітаються мотиви комедійного характеру, що посилюють трагічний колорит п'єс. Принцип розмаїття трагічного і комічного однаково властивий експериментам Лессінга.
Письменник прагне зберегти класичну чистоту трагічного жанру. Він вводить у п'єсу епізоди сатиричного характеру. Введення в трагічну ситуацію комедійно-сатиричних мотивів говорить про якісно іншу (порівняно з класицистичною) природою трагічного жанру.
Лессінг не допускає змішання трагічного та комічного в образах персонажів, що виражають авторську позицію. Зображення персонажа тут обумовлено панівним жанровим принципом. У створенні трагічного персонажа реалізуються подібні засади художнього відображення. Лессінг абстрагує героя від побуту, класицистично його підносить, роблячи об'єктом зображення моральну свідомість.
Твори
Критика
