Майк Йогансен посідає в нашій літературі, можна сказати, окреме, особливе місце. Свій оригінальний талант він виявив у багатьох жанрах: Йогансен був поетом і прозаїком, сценаристом і лінгвістом, філософом і перекладачем, публіцистом і видатним критиком. Та чи не найбільше його хист виявився в царині поезії. І хоча до цього жанру він ставився легковажно (про це він сам признався в автобіографії), все-таки ніколи не розлучався з ним, полишивши нам зразки оригінальної поезії, яка й досі є предметом пильного зацікавлення читачів. Поезія Майка Йогансена стала явищем у нашій літературі. Його вірші завжди відзначалися оригінальною формою та багатим змістом, а комічний дотеп поєднувався з тонким ліризмом. Усією творчістю письменник засвідчував грунтовну філологічну освіту. З М. Йогансеном у цьому плані міг конкурувати хіба що М. Зеров. Своїм, хоча й невеликим кількісно, доробком (до речі, цей термін увів до наукового обігу М. Йогансен) він вніс до української поезії багато нового, прагнучи наблизити її до рівня світових зразків. З перших виступів і до кінця життя М. Йогансен зберігав репутацію надзвичайного таланту, витонченого майстра, в якого інтелект переважав емоції. Формально стрижень поезії М. Йогансена визначити важко: з одного боку над ним тяжіє ранній П. Тичина, з другого — російський футуризм (В. Хлєбников, Г. Петников), помітні також інтонації П. Верлена та Р.-М. Рільке. Твори
Критика
|
19.05.2016
276
Майк Йогансен
16.04.2021
554
16.04.2021
778
16.04.2021
1686
16.04.2021
487
20.01.2021
453
12.01.2021
181
12.01.2021
299
11.01.2021
477
11.01.2021
222
10.01.2021
465
10.01.2021
165
19.05.2016
587
19.05.2016
662
19.05.2016
782
19.05.2016
5130
19.05.2016
2686
19.05.2016
3627
19.05.2016
1882
Популярне
Вибір редакції











