(1920-2004)
Микола Руденко - автор відомих творів: романів «Вітер в обличчя», «Остання шабля», «Орлова балка», п’єси «На дні морському», повісті «У череві дракона», науково-публіцистичних праць «Економічні монологи» та «Шлях до хаосу», багатьох інших творів, зокрема й науково-фантастичних, книжок поезії та публіцистики. Літературна праця письменника відзначена Державною премією ім. Т. Г. Шевченка (1993 рік).
Для М. Руденка, як і для всіх «в’язнів сумління», характерна взаємопов’язаність його громадської діяльності та літературної праці. Літературна творчість автора виразно конфронтувала з офіційною ідеологією і характеризувалася неприйняттям фальші «істин»-фікцій.
Особливістю поетики М. Руденка є її багатоликість. Його художню палітру представляють сувора епіка і ліричний щоденник, сюжетний вірш і послання, пейзаж, космогонічна медитація. Лірика поета перейнята пафосом нескореності духу.
Твори
Критика