(1904-1965) Майстерність Петра Козланюка, передусім, у життєвій правдивості змальованих картин, емоційній наснаженості, мовному колориті, словесній образності. Доля героїв творів П. Козланюка — це доля його покоління селян і робітників Західної України. Письменник яскравого самобутнього таланту, визначний діяч, невтомний газетяр, чудова людина, Петро Козланюк віддав усю творчу снагу, всю мистецьку майстерність літературі Західної України, щирому й чесному служінню рідному народові. Найістотнішою стороною творчості Козланюка є її висока ідейність, глибоко закладена публіцистична спрямованість і разом з тим істинна художність. Розповідаючи про життєву пригоду людини, автор не оголює думки, не подає її прямо, не ховає її у свій підтекст, а тонко, майстерно спонукає мислити читача, шануючи його розум і спостережливість. Він з винятковим тактом використовує засоби народної сатири, досконало володіє дотепом, іронією, сарказмом, гострими порівняннями, зіставленнями, м’яким ліризмом, чудово розповідає від першої особи. Він уміє знайти влучне слово, від якого розповідь зразу заграє, заіскриться, привабить своєю красою й значущістю. Твори Критика |