(1924–2016)
У сучасній літературі Франції Мішель Турньє – рідкісний приклад письменника, чия кар'єра, за французькими мірками, почалася дуже пізно, але склалася надзвичайно вдало.
Творчість письменника – своєрідний романічний пошук трансцендентного. Справді, Турньє – художник яскраво вираженої філософської орієнтації. У літературі він прагне, кажучи його словами, «знайти шлях між філософією та романом», створює роман за допомогою філософії. Серед «духовних батьків» Турньє називає Флобера, Жан-Поля Сартра, Томаса Манна, Клода Леві-Строса.
У розумінні міфології письменник близький до Кассірера, котрий бачив у ній самодостатню символічну систему і водночас спосіб моделювання навколишнього світу, всієї дійсності.
Будуючи «художній космос» своїх творів за законами символічної міфологізації, М. Турньє стикається з майже непереборною складністю. Роман не може існувати без тіла живого життя, не ризикуючи перетворитися на структуралістсько-міфологічний ребус для читача. Тому Турньє намагається подолати абстрактність інтелектуальної схеми великою кількістю натуралістичних подробиць.
Твори
Критика
