Олесь Доріченко. Диригент

Стефанові Турчаку

Музикою руки заціловані,
розтривожена оркестрами душа,
з Лисенком, із Верді, із Бетховеном
диригент у мандри вируша.

Помах рук – і марево здіймається,
помах рук – і стогне буревій,
помах рук – і серце коливається
у колибі щастя і надій.

Над оркестром ватрою чарівною
полум’я роздмухує чаклун,
музикою, подругою вірною,
блискавки викрешує Перун.

Над грозовосиньою безмежністю
мрій володар та п’янких оман
ярою бентежить нас бентежністю,
ввергнувши у звуків океан.